Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 191

нашої, він розповідав, що дістав дарунки і у тебе, брата
нашого, ласку мав. Через те ми й доручили йому степову
сторожу, бо переконані, що він підтримуватиме стосунки
з вашими людьми, зазнавши від вас ласки».
Король Сигізмурд-Август не знав, що Вишневецький, не
сподіваючись ла£кк від нього, вже давно налаштовує зно­
сини з Москвою. Щ е у березні 1556 р., коли московський
уряд організував похід на Крим, очолюваний дяком Ржев-
ським, не обійшлося тут і без Вишневецького. Саме з цього
часу він веде листування з московським царем. У вересні
1556 р. московські посли, повертаючись з Литви і зустрів­
шись з Вищневецьким, доповідали, що він збирається пе­
ребратися до Москви. Разом з послами Вишневецький по­
слав до Івана Грозного свого отамана Михайла Єськовича
із засвідченіхям, що баж ає служити цареві. Прийнявши за-
біряння Вишневецького, цар направив до нього дітей бояр­
ських Андрія Щєпотева і Нечая Ртищева з грамотою та
жалуванням. 16 жовтня 1556 року вони повернулися до
Москви і оголосили Грозному, що Вишневецький став на
царську служ бу і пішов військом на Іслам-Кермен. Після
розгрому Іслам-Кермена Вишневецький у листі до царя
клянеться, що «доки він на Хортиці, кримчакам ходити
буде нікуди».
Наприкінці літа 1557 р. Давлет-Гірей, зібравши не ли­
ше кримське, а й турецьке та волоське війська, знову ріді-
йшов до хортицьких укріплень. Султанські галери зупини­
лися біля самого острова.
Вишневецькому і козакам довелося тримати жорстоку,
облогу. Однак сили були нерівні, до того ж вичерпалися
припаси. Козаки почали розбігатися. Довелося відступати.
Князь повідомляв Івану Грозному, що «з Дніпра, з Хор-
тиЦького острова пішов тому, що харчів не стало і козаки
розійшлися». Відступивши з Хортиці, Вишневецький за­
кріплюється в Каневі і Черкасах. З Черкас у вересні 1667 р.
він офіційно звернувся до царя з проханням про покрови­
тельство, і Іван Грозний викликає Вишневецького до Москч.
ви. В російському літопису по Никонову списку зазначеної
«Того ж місяця (вересня.— Авт.) приїхав до царя й вели-,
кого князя Івана Васильовича всієї Русі від Вишневень­
кого князя Дмитра Івановича бити челом Михайло Єсько-
вич, що його государ пожалував, а велів собі служити...»;
І треба сказати, що Вишневецький, з яким прийшли на
Москву «многії козаки», служив царю вірою і правдою.
В ж е у січні 1558 р. він на чолі тридцятитисячного мосвдв-
ського війська виступає проти кримчаків, доходить до Пе­
189,