Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 160

гіпотезу, запропоновану істориком М. Максимовичем, зго­
дом підтримав і Ю. Вольф, найавторитетніший знавець ге­
неалогій княжих родів, що мешкали у беликому князівстві
Литовському. На думку М. Максимовича, Острозькі похо­
дили не з Галицької, а з турово-пінської гілки Рюрикови-
чів-Ізяслав‘ичів, а Данило з Острога, зокрема, був сином
князя Пінського Юрія, котрий помер 1292 р. Нарешті, на­
передодні Д ругої світової війни Ю. Пузина висунув ще
одну гіпотезу. Погоджуючись з тим, що коріння роду є
дійсно турово-пінським, а не галицьким, він на основі з і­
ставлення відомостей з тогочасних хронік і документів та
порівняння гербових символів на печатних княжих знаках
XIV—XV ст. переконливо довів, що Данило з Острога був
онуком литовського князя Наримунта-Давида з династії
Гедиміновичів (котрий у 1316— 1317 рр. заволодів Туровом
і Пінськом) і сином Дмитра Наримунтовича, князя Туров-
ського і Городоцького.
Ю. Пузина вперше цілком слушно відзначив, що генеа­
логічні легенди, створення яких датується, як правило,
другою половиною XVI ст. (а саме в цей час і виникла ле­
генда Острозьких про походження від Данила Галицького),
відбивали не стільки реальності, скільки особливості сві­
домості. Коли вперше в Україні-Русі прокинувся інтерес
до родоводів, вважає вчений, вирішальну роль при їх кон­
струюванні відіграла належність того чи іншого роду до
православної церкви, що автоматично асоціювалося з русь­
ким походженням роду Рюриковичів.
Між князем Данилом з Острога, котрий став об’єктом
такої тривалої дискусії генеалогів, і Костянтином Острозь­
ким, про якого йдеться у цьому нарисі, пролягає три поко­
ління. їх послідовність схематично виглядає так:
Данило, князь Холмський —* Федько Данилович, луць­
кий намісник; незадовго перед смертю постригся у чен­
ці Києво-Печерського монастиря під іменем Феодосія,
його мощі й донині лежать на дальніх печерах — В а­
силь Федорович — Іван Васильович —* Костянтин Іва­
нович.
Рік народження Костянтина Івановича визначають при­
близно як 1460-й, місцем народження гіпотетично вважа­
ється Острозький замок. Перші документальні згадки про
молодого князя сягають 1486 р., коли він з ’явився на сто­
личному великокняжому дворі у Вільно. Протягом 1492—
1494 рр. волинський княжич, зокрема, відзначився у бойо­
вих діях під час литовсько-російської війни, а з 1496—
1497 рр. уж е як досвідчений воїн очолив оборону україн­
158