Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 129
галицького боярства позбавило на довгий час грунту усо
биці в Галицько-Волинській Русі.
Історики високо оцінюють державну діяльність Данила.
Він був людиною непересічних політичних і військових
здібностей. Незважаючи на несприятливі умови ворожого
оточення, протягом сорока років вів війну з боярською
опозицією й здолав її. Князь об’єднав Галичину й Волинь,
докладав величезних зусиль до згуртування Південної
Русі. Головними ідеями його життя були відновлення Га
лицько-Волинського великого князівства й вигнання мон-
голо-татарських поневолювачів з Русі. Не вина Данила,
що йому не вдалося здійснити другий задум. Занадто силь
ними були окупанти, занадто слабкою — Русь, бо залиша
лася роз’єднаною. Але все те аж ніяк не применшуе жит
тєвого подвигу Данила, князя Галицького.
СПІВЕЦ Ь МИТУСА
Ми майже нічого не знаємо про театральне й музичне
мистецтво Київської Русі. Особливо про видовища. На
приклад, на фресках Софійського собору в Києві зобра
жено акробатів, але немає впевненості в тому, що то дав
ньоруські, а не візантійські артисти. Так само не ясно, гі-
зантійський чи руський оргйн намальовано Hą одній з тих
фресок. Якщо вчені знають, що на Русі XI— XIII ст. існу
вала історична література (літописи) й твори красного
письменства, наприклад «Слово про Ігорів похід», то май
ж е нічого не відомо про співців, оповідачів билин, виконав
ців дружинних та історичних пісень. Тим ціннішою є ко
ротка розповідь галицького літописця про знаменитого
співця Митусу, людину незалежну й горду.
Про цього середньовічного артиста, певно, високого
кшталту, ми дізнались лише тому, що його життєвий шлях
пересікся з шляхом великого галицько-волинського князя
Данила. Волею долі Митуса виявився втя^нерим у полі
тичну боротьбу в Галицькому князівстві й став її жертвою,
як це звичайно буває з людьми, від політики далекими,
найперше — з митцями.
Сталося це на початку 40-х рр. XIII ст., невдовзі по
монголо-татарській навалі на Русь, коли Данило Романо
вич готувався вигнати з Галича боярського попихача, чер
нігівського княжича Ростислава, що самочинно сів на пре
стол, скориставшись з відсутності великого князя. Данило
127,