Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 124
князя завдали полякам поразки і «гналися за ними до річ
ки до Вепра», тобто до кордону.
Вивівши з гри польського князя, Данило повернув до
складу Волині удільне князівство спільника Лєшка белзь-
кого князя Олександра. Та раптом тесть Мстислав, що не
схотів допомагати Романові проти Лєшка, під’юджений боя
рами, втрутився і звелів віддати Белз із землею зрадливо
му Олександрові. Лешко змовчав, бо не хотів розпалювати
нової усобиці. А стосунки між тестем і зятем натяглися.
Трохи зблизила їх знаменита битва на Калці.
За 15 років до вторгнення у Східну Європу керівництво
Монгольської держави вирішило провести розвідку боєм
і послало на схід 30-тис. кінноту на чолі з найбільш досвід
ченими воєначальниками Чінгісхана Субудаєм і Д ж ебе.
З боями продершись крізь Закавказзя і Крим, монголо-та-
тарське військо у причорноморських степах ударило на по
ловців. Зазнавши тяжких втрат, половецькі хани, очолю
вані Котяном, тестем Мстислава Удатного, попросили по
мочі в руських князів. Ті згодилися допомогти, й об’єднане
військо рушйло з Києва на південь.
Наприкінці травня 1223 р. русько-половецька рать зу
стрілася з монголо-татарською кіннотою на річці Калці.
Справа йшла до генеральної битви, аж коли почалася су
перечка поміж руськими князями. Мстислав Удатний, що
мав заслуж ену репутацію першого воїна на Русі, без пого
дження з іншими князями й спираючись на власні сили й
дружину самого лише Данила, кинувся на ворога. Л егко
озброєні кіннотники Субудая й Д ж ебе не витримали ша
леного удару важкої рицарської кінноти Мстислава й по
чали відступати. Щ об якось виправити становище, мон
гольські воєначальники контратакували половців, і ті по
бігли. Перелякана орда налетіла на табір, де знаходилися
київський, чернігівський, смоленський та інші князі, й з і
м’яла його. Це призвело до паніки в руському стані. Калк-
ська битва принесла прикру поразку Русі