Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Página 120
чилася розривом шлюбу волинського князя з Предславою.
Гадаємо, не випадково час другого шлюбу Романа Мсти-
славича збігся з о б ’єднанням ним Галичини й Волині
у єдине князівство. Природно гадати, що, вокняжуючись
у.Галичі й розпочинаючи боротьбу з місцевим могутнім
боярством, князь повинен був забезпечити собі підтримку
боярства іншого — волинського. В такому випадку шлюб
з волинською бояринею був би розумним і логічним полі
тичним кроком.
Якщо прийняти думку про волинське походження Ро-
манової княгині (вперше висунуту, хоч і не обгрунтовано,
відомим істориком 6 . П ащ утом), стане зрозумілим уперте
мовчання літописця про її родовід, його послідовне неба
жання навивати її на ім’я. Галицький книжник, напевне,
розумів необхідність і політичну доцільність такого шлю
бу, але не міг пишатися ним: адж е Анна походила не з кня
зівського роду. Хоча він ставився до княгині з великою по
вагою, відзначаючи її розум, волю, рішучість.
Читаючи Галицькр-Волднський літопис за перші 15 ро
к ів — до того часу, коли 1219 р. Романова княгиня пішла
до монастиря, бо Данило досяг пов’йоліття і став правити
самостійно,— переконуємось, що Анна користувалась по
стійною й беззастереж ною підтримкою волинського бояр
ства, принаймні тих голів