Але радість князя від перемоги над феодальною опозицією, від перемоги над Угорщиною й об’ єднання Галицької та Волинської земель затьмарювалась гіркотою подій, що розгорталися на північному сході Давньої Русі. Восени 1237 р. незліченні орди монгольського хана Батия вдарили на Рязанське і Володимиро-Суздальське князівства. Сучасні історики по-різному обчислюють чисельність монголо-тагарського війська— від 150 до 500 тис. У будь-якому разі то була величезна сила. Вчені підрахували, що якби навіть руські князі змогли об’ єднати всі свої дружини й загони підвладних їм бояр, то навряд чи зібрали б більше 60 тис. бійців. Жорстокі завойовники в грудні 1237 р. штурмом здобули й знищили Рязань, а на початку наступного року— Ростов, Переяславль-Заліський, Ярославль, Володимир-на-Клязьмі. Всюди, де пройшла дика монголо-татарська орда, залишалися гори трупів, розграбовані, а то й спалені дощенту міста й села, витолочені посіви й луки.
Князь Данило, тільки-но утвердившись у Галичі, докладав зусиль, аби збити антимонгольську коаліцію. Він ставить під контроль Київ, садовить там свого найкращого, випробуваного у боях воєводу Дмитра, а сам Іде на Захід піднімати тамтешніх володарів і рицарство на війну проти страшного не лише для Русі, а я усієї того^йсііої Європи ворога. Його зусилля й надії виявилися марними. Угорський король з польським князем алйкалися Батия й відмовилися допомогти Данилові. Вони принишкли в своїх держ авах, сподіваючись, що монгольська гроза пройде стороною.
А тим часом полчища Батия 1289 р. здобули Переяслав Південний і Чернігів, а в листопаді 1240 р. наблизились до Києва. Хтось у другій половині XIII ст. вписав до Галицького літопису повість про Батиєву навалу на Південну Русь. Вона зберегла емоційно-схвильований опис облоги й штурму ворогом стольного града Русі: « Прийшов Батий до Києва з великою силою, дуж е багато в нього було людей. І обложив град, і обступила його татарська сила, і град потрапив у сильну осаду ». У дещо гіперболізованих образах автор повісті чудово передає грізну атмосферу облогиг « І нічого не було чути від гамору, скрипіння його( війська Батия.— Авт:) возів, ревіння безлічі верблюдів та іржання табунів його коней. І переповнилась Руська земля ратними людьми ».
Після двотижневого штурму Київ було здобуто ворогом і розграбовано. Десятки тисяч людей загинули, відбиваючи натиск монголо-Йтарського війська, безліч була потім
102