135
Щоб зрозуміти травму , ми повинні розглядати не тільки різні « інтерпретації » травматичних реакцій , а й те , як розуміють і інтерпретують розум і тіло в певних культурних контекстах . На Заході визнана дихотомія розуму і тіла , а в багатьох інших культурах ( наприклад , в Азії ) розум і тіло є одним цілим , і психологічні симптоми сприймаються як соматичні реакції . Уцілілі , які не можуть висловити отриману травму або психологічну напругу , часто описують симптоми , використовуючи термінологію , пов ’ язану з болем . Соматизація поширена серед уцілілих не з західних країн . Дисоціація також є частим симптомом пост травматичних розладів поза межами західних суспільств , поряд з депресією , розладами настрою та тривогою , з яким більш знайомі на Заході .
У багатьох країнах психічна хвороба піддається стигматизації або вважається слабкістю характеру . Іноді вважається , що психічні захворювання передаються у спадок , внаслідок чого виникає переконання , що постраждала з симптомами перенесеної травми піддає ризику весь рід . В інших місцях неорганізована , деструктивна і неввічлива поведінка психічно хворої людини ганьбить сім ’ ю . У певних азіатських культурах вважається , що психічний розлад або хвороба викликані втратою душі або одержимістю злими або мстивими духами . В буддизмі страждання пояснюється долею ( кармою ), яка є наслідком дій , вчинених у минулому житті .
Таким чином , при знайомстві з уцілілими нам необхідно враховувати різні інтерпретації або розуміння по суті ідентичних соматичних реакцій на травму . При спілкуванні з уцілілими з іншого культурного шару нам слід пам ’ ятати про власні культурні передумови і цінності , а також про потенційні культурно-специфічні синдроми . Це означає , що при спостереженні за поведінкою потерпілих помічники повинні дуже чітко розуміти культурні особливості , щоб максимально розрізняти обумовлену культурою поведінку і патологію . Важливою навичкою є вміння проводити точні і нейтральні спостереження . Не менш важливим є вміння тактовно розпитувати потерпілу про правила та традиції , прийняті в її культурі , а також про стосунки в родині .
Часто досить докладно дізнатися про соціальну культуру й оточення . Якщо так трапляється , помічники можуть звернутися до місцевих жителів за поясненнями і « перекладом » їх культурних звичаїв і « кодів ». У такій ситуації необхідно не втрачати такту , оскільки посередники можуть самі потерпати від травм і знову переживати їх , сприяючи хелперу .
ЧАСТИНА III : ТЕОРІЯ
Деякі практичні аспекти
Більшості хелперів з гуманітарних місій не вистачає міжнародного досвіду , оскільки вони працюють у своїй країні і в своїй культурі . У загальних рисах необхідно забезпечити , щоб хелпери :
• Завжди пам ’ ятали про культурні фактори інтерпретації травми .
• Відстежували травматичні симптоми у місцевих жителів , до яких вони звертаються .
• Відстежували власні реакції .
• Були готові до можливості повторної або непрямої травматизації , слухаючи історії уцілілих , яким вони допомагають . У таких випадках тренінг буде особливо доцільним для місцевих хелперів .
Наступні поради можуть стати в нагоді хелперам у дослідженні та роботі з культурними факторами травми
• Дослідіть інтерпретацію страждання і болю , смерті і життя в домінантній місцевій культурній групі .
• Якщо ви не володієте мовою вільно , визнайте обмеженість знань і попросіть уцілілу повідомляти , коли ви висловлюєтеся неналежним чином або робите щось образливо .
• Звертайте увагу на методи спілкування , що використовують у конкретній культурі ( зоровий контакт , можливість прийняття їжі або напоїв під час обговорення , швидкість розмови , мова тіла і т . п .).