тому що зрозуміла, що і я нуждаюся в одинокості.- Потребуєш когось іншого.-... тиші.- Насправді, я не чекаю, щоби ти пояснював усе це. Знай, що мене й не цікавлять твої подружні стосунки. Мене цікавиш тільки ти. І більше ніщо інше. Ти! Лишень ти.
Не допускав, щоби було видно, але я був задоволений. До цього моменту все відбувалося за встановленим задумом. Здавалося, що за допомогою ретельних імпровізацій, я починав осягати своєї мети. Навіть і не треба було віддалити її, убити. Я не повинен був учиняти жодних злодіянь, які пізніше могли притягти мене до неминучої катастрофи. Вистачало записати всі наші розмови, ясні свідчення, яких міг використати в суді. У цім випадку, апелюючи до всіляких вихваток, треба було провокувати її якомога більше.
- Я знаю, що ти занадто самотня, вдавався до інших хитрощів.
- Знай: ти глибоко помиляєшся. Саме в ці моменти, у моїм домі, у моєму ліжку спить дорога мені людина. Жінка, якщо це для тебе є доволі цікавим.
- А мені вже гадалося, що ти вилікувалася від таких нав’ язливих ідей.- Пішов ти!- І мені подобаються жінки. Поглянула з подивом. Глибоко зітхнула, залишаючи зрозуміти, що марно я намагався звинуватити її.
- Ота про яку я тобі говорю є винятковою людиною. Коли ти бесідуєш із нею, відчуваєш, що пізнаєш її вже декілька років, ще з дитинства. Її проста присутність наводить, так би мовити, емоційне задоволення, якого
36 Микола Корнищан