4
- Навіщо тобі знадобилось те, що й не вартувало уваги? Треба бути неухильним у своїх присудах та не дивитися на речі впритул. На скільки це було б не нерозумно, загодя знаю, що він тобою знехтує. Отож, полемізувати буде марно. Звісно, що тобі вдосталь добре відомий той факт, що в мене не має поганих замірів. На більшу відвертість, хочу щоби ти знала: тобі слід звільнитися від усілякого мотлоху, а то, додам на останок, уже й терпець зірветься. Угамуйся! Я не з повна розумію все це, але, щоби ошелешено піддаватись таємницям іншого ґатунку, такого я щось не чула. Краще підемо звідси. Поруч із бляшанками з під кави, на якійсь терасі, втулимо наші погляди в глянцеву воду, у далеку заграву, у чужий простір.
Третируючи глухувате шемрання якогось невідомого приладу, що мурчало десь на віддаленому балконі, я чув як у сусіднім номері чужий голос звертався до невиданої особи, мовбито говорив саме з тою, яку я чекав. То був жіночий голос, ясний та авторитетний. Викликаючи відразу перед уявленою фізіономією, переповнювався пронизливими відлуннями подихів, посміхів, тими коливаннями оманної мелодійної тональності, які нагадували небажані зупинки, дратівливе спотикання. Виразні пояснення, паузи з-між настоювань, відштовхували та викликали якусь відразу, якийсь страх. Не слідувало квапитися з висновками. І все ж, сам факт, що я був свідком того безперебійного монологу, викликав псиХози 29