Помітивши планшету на тумбочці з побіля ліжка, я почав вивіряти вирішальні повідомлення. Хоча пристрій повідомляв про поновлювання мультимедійних аплікацій, мене цікавила велика кількість непрочитаних звісток; декілька десяток. Мене цікавили тільки слова дружини. Я боявся, аби з нею не трапилося щось непередбачене, щось, що могло бути одним із підступів недоуки, результатом її ревнощів. Сама думка здавалася дійсним нещастям.
Чому не відповідаєш? Майже щогодини, ще із самого ранку, на наше спільне конто надходять усілякі сповіщення, переважно стосовні опублікування твого роману. Ім’ я відправника мені зовсім не відоме. Гадаю, що це хтось із редакційного колективу. Якщо ти в зоні, після четвертої вечора, тебе чекають у готелі Імперіал. Особисто, думаю, що не слід оминати подібні нагоди. Більше чим наш добробут, май на увазі, що, по-перше, тут ідеться про твою кар’ єру. Сьогодні, 13:27
Було ясно. Навіть і слова дружини підтверджували мій здогад, домисел, що божевільна грала якомога підло. Піддаючись до фальшивої ідентичності, мала на меті збити з пантелику, уявляючи воднораз, що поряд неї моє життя мало би іншого сенсу.
Якщо відкажешся від сьогоднішньої зустрічі, перейду до наступного кроку, причиню біль твоїй дружині. Я не маю на увазі тільки деякі брехливі відвертості, а, у першу чергу, попереджаю, що викличу їй тілесні ушкодження. Насправді, я тільки продемонструю тобі одну із твоїх ідей: Іноді, одна єдина мить вартує більше
18 Микола Корнищан