pSychosis (demo version) Nicolae Cornescian | Page 15

- Навіть і на цій землі, святість слід шукати тільки в жіночих душах. Осібно, тобою, продовжував дразнити.
Мов якась невгавуча сила, мої слова потроювали її біль. Я грав підступно. Піддавався до такенних манер, тому що розумів усе те, що в її розсуді набирало смертельних аспектів. Чим довше вдавалося противитися, тим більше ладилося приблизити її. І все ж, щоби мати впевненість, що не зречеться від мого чисто психологічного експерименту, час від часу, треба було коритися їй. Я не супротивився. Навіть і тієї ночі, у коридорі того готелю, майже дозволив їй щоби діткнулася моєї шкіри. Підсміхаючись, залишав вражень, що моє протиставлення було тільки хибним острахом.
- Ти – неможливий, убивчий, дикий, вимовила з тим полегшенням, яке виявляло її відраду, майже дитяче щастя, радість дівчинки, яка вперше пробувала недозволені насолоди. Ти знаєш як безумно я тебе кохаю? проказувала нав ' язливо. Я люблю тебе, і хочу щоби ти бував усякчас поряд. Ти й не повіриш, але останнім часом мені вдалося нехтувати наявність твоєї дружини. Я так міцно кохаю тебе, що зуміла побороти будь-яку прояву ревнощів. Не зважаючи на цей стан і всілякі інші відносини, я хочу тільки одного, хочу щоби ти був щасливим.
- Тільки не смій лапати мене, обізвався саркастично. Віддалися! майже викрикнув.
Саме тоді, у тім фатальнім моменті, відбулося щось підозріле. Убачалося, що ніщо з того, що мені вдавалося бачити, не могло здійснюватися й у моїй реальності. Швидше, то було тільки гуртом відтворень, яких можна знайти тільки в якімсь кошмарі, уві сні хворого, який продовжував жити тільки за ради наркотиків. Тоді розпочалося все. Віддаляючись, так як я прохав, вона псиХози 15