Якби Казимир зміг повернутися до нас зараз, чи впізнав би він те, що так сильно любив колись? Край, де Малевич провів найщасливіші роки свого життя, змінився під тиском століть, але донині пам’ятає про свого відданого художника. Хоча будинок, де щаслива родина проживала не один рік вщент зруйнований, українці намагаються відновити те, що здавалося б навіки втрачено. Перша виставка праць Казимира Малевича у Києві була ще у далекому 1930 році. Розкритикований радянською владою митець більше не міг презентувати свою творчість. Лише у 2016 році команда Мистецького Арсеналу зробила плідну роботу й відкрила другу в історії столиці виставку українського авангарду «Малевич+».
У 2015 році за рішенням ЮНЕСКО рік було названо в честь Малевича — до сторіччя створення найвідомішого твору художника “Чорного квадрата”. Як пояснюють спеціалісти, квадрат на картині замінив сонячне коло, що символізує перевершення людини над природою. І саме ця зміна геометричної форми започаткувала новий філософський напрям у мистецтві — супрематизм, відмову від предметності.
І хоча за останні роки в столиці можна почути історії творчості Казимира Малевича, досі лунає питання: «Хто він насправді?» Якби Казимир міг дати нам відповідь, то вона б була – «Я українець».
«Я була на виставці творчості Казимира Малевича у 2016 році й досі вражена! Якби такі виставки проводилися щорічно – я б була постійним відвідувачем!» - коментує Ірина Добрянська, службовий діяч.
«Для мене «Чорний квадрат" – найзагадковіша річ минувшини. Якби я могла подорожувати часом, то зустріла би Малевича й запитала про цю картину. Але, можливо, це й добре, що навколо цієї постаті стільки таємничого!»- розповідає Лідія Крамер, студентка Інституту мистецтв міста Києва.