Навик майбутньоьго—Емоційний інтелект
знайомих, подорожі, робоча сфера, розваги,
побут - все зводиться до вміння комунікувати.
Зараз в бізнес-середовищі побутує думка, що
IQ (раціональний інтелект – знання, навики,
вміння) допоможуть людині знайти роботу, а
EQ (емоційний інтелект – емоції, відчуття,
емпатія, інтуїція) допоможуть зробити кар’єру.
Основними компонентами емоційного
інтелекту є:
Самосприйняття – найкращий спобіб
розвинути його, – це присвятити достатньо
часу аналізу та дослідження самого себе. Коли ви
маєте високий рівень самосприйняття, то
частіше викоритовуєте ресурсні та необхідні
вам емоції;
Управління собою. Навчитись розуміти та
контролювати емоції, які стримують вас чи
навпаки активізовують – дасть можливість
оперувати ними. І відповідно до цього, –
відчувати свої можливості, свої ресурси, сильні і
слабкі сторони. Вміти їх сприймати дозволить
жити з собою в гармонії;
Соціальне сприйняття – це вміння
вловлювати та розуміти емоції інших людей.
Відчувати, що є справжньою причиною їх
виникнення та бути здатним до впливу. Я не
про те, що треба довести маму ввечері до
«сказу» (це ми і так вміємо))), я про те, щоб
вміти проявити стійкість, емпатію,
холодність, тощо в своїй поведінці. Це також
про вміння збалансувати
негативні
емоції
і
трансформувати їх в
рішення;
Управління відносинами.
Чим слабший контакт з
людиною, тим складніше
вам домовитись з нею.
Слід
налагоджувати
контакти, щоб мати
можливість
підтримувати
взаємовідносини. Я хочу,
правда, уточнити, що
управляти – це не
маніпулювати
задля
вигоди. Це як сворення сім’ї . Двоє людей
знайомляться, спілкуються, вчасться розуміти
одне одного і в результаті сторюють сім’ю,
вищою ціллю якої є – щасливе та спільне
проходження його життя. І тут, зауважте, не
маніпуляції, а чисті емоції та робота над ними.
Розвиток
емоційно
інтелектуального
суспільства, я так думаю, забезпечить мирне
співжиття на одній території. Тема емоційного
інтелекту тільки прийшла до нас, тому нам є
над чим працювати, ой, тобто над ким – над
собою.
Автор
Христина Дума
Тему емоційного інтелекту в свій час
(приблизно в 350 р. до н.е.) підняв Арістотель, в
Нікомаховій Етиці він писав: «Будь-хто може
розгніватися - це легко, але зовсім не так легко
розгніватися на того, хто заслужив, причому до
правильних меж, в потрібний час, з необхідною
ціллю і належним чином.» Цією цитатою Даніел
Гоулман почитає свою книгу «Емоційний
інтелект», видана в 1995 році
нашої ери. Гоулман один з
перших сучасників, які підняли
цю тему в наш час.
Ні, я не буду переповідати
книгу в цій статті, так як це
не вписується в рубрику
«Навики». В цій статті
хочеться описати про те, що
ж це за навик та з чим його
їсти.
Цей навик є в переліку
навиків майбутнього, а історія
його така.
Людина в часі еволюції
розвиває природні інстинкти,
які опираються на раціональний, аналітичний,
холодний глузд та гарячі, живі емоції. Багато
своїх вчинків ми здійснюємо саме емоційно. Так,
сьогодні нам вже не траба втікати від
птеродактилів, ховати сь від вулканів та інших
стихійних лих. Сьогодні ми маємо де жити, чим
харчуватись та, навіть, можемо розважатись.
Правда в тому, що рівень нашого побуту значно
покращився від часів динозаврів. При цьому, ми
живемо у відносній безпеці.
В нас є час на те, щоб проаналізувати наші
поведінкові моделі. Ми спілкуємось часто в
задоволення, а часто з користі. Ми стали більш
комунікабельними. Багато рідних, друзів,