Gazetka Gazetka_19 | Page 6

Зараз багато говорять про те, які навики слід розвивати вже сьогодні щоб бути конкурентоздатним на ринку праці за декілька років. Ще в 2015 році на всесвітньому міжнародному економічному форумі в Давосі озвучили, як зміниться наповненість навиками працівників, що слід розвивати вже сьогодні. Насправді вчитись треба завжди. Постійно розвивати навики. Це стосується абсолютно всіх – не залежно від віку, посади, досвіду чи кольору шкіри. Але є цікавим той факт, і як на мене спрощення життя в тому, що ми вже знаєм, що слід прокачувати. Ринок дуже динамічний у всіх проявах. Сьогодні не є пріоритетним вміння їздити на возі – але важливе вміння водити авто. Не важливо вміти рахувати в голові( хоча це тримає в тонісі мозок), а от вміння « лабати » а екселі – то круто Так ось, у цьому та наступних випусках ми будемо описувати по навику. Перелік навиків, які будуть важливі вже в скорому майбутньому. Вони перелічені в порядку пріоритетності, від найбільш до менш пріоритетного: 1. Комплексне багаторівневе вирішення проблем 2. Креативність в широкому розумінні 3. Вміння упраляти людьми 4. Взаємодія з людьми 5. Емоційний інтелект 6. Формування власної думки і прийняття рішень 7. Клієнтоорієнтованість 8. Вміння вести переговори 9. Гнучкість розуму

Та, перелік довгенький. І вже на перше враження людина, яка має добре ровинуті такі навики є зовсім іншою, ніж ми є сьогодні. Знаєте, я маю таке відчуття, що якби я мала такий набір – була б вільнішою, свідомішою, більш наповненою та впевненішою та швидше за вс більш успішною. І це неймовірно мотивує стати такою.

В цьому випуску я презентую вашій увазі навик « Комплексного багаторівневого вирішення проблем ». Ага, та звучить складнувато. Хоча все дуже просто. Насправді цей навик є присутній в кожного з нас. Єдине, що його треба витягнути в свідомість та почати шліфувати. Важливо вміти дивитись в корінь проблеми. Не в поверхневі емоції учасників, а в саме ядро. Має бути розуміння, що ситуація відбулась з певних причинно-наслідкових звязків та за певних обставин. Рішення повинно впливати не на наслідок проблеми, а на її першоджерело. Бо сьогодні ми добре вміємо « гасити пожежі ». А от як зробити так, щоб їх попереджувати – то

складно. Не створювати проблему а прогнозувати її появу за довго до того. Простим прикладом такого навику є наступна ситуація: Жінка приходить до лікаря з потребою в схудненні. Що має зробити компетентний лікар? Виписати їй дієту? І на скільки її хватить. Не питання чи дієта допоможе( допоможе, але тимчасово). Очевидно, що правильним буде якщо лікар поцікавиться, що було в її житті до того, як почала прибаляти вага. Які хвороби, відповідно до цього аналізи. Що найбільше турбує паціентку зайва вага, неможливість активно жити, потреба зміни гардеробу. Так це все важливо. І якщо він врахувавши емоційний стан і фізичні дані розпише довготривале та правильне лікування— а не 4 тижні на дієті. Очевидно, що це буде комплексним та багаторівневим рішенням. Цікаво, що цей навик добре розвивається в карточній грі Покер. Так, так. Це не помилка)) Саме в цій грі легко розкачати мозок на неемоційне інтелектуалне виробництво ідей та прогнозів. Цю штуку гарно розказує Девід Скаланскі в книжці « Безлімітний холдем. Теорія і практика ». Матимете нагоду почитайте. А ще про широке розуміння вузьких проблем та пошук іновацій та рішень добре описано в книжці « Ефект Медичі » Франса Йохансона. Вміння дивитись через призму досвіду, бачення до суб’ єктивних факторів дозволяє краще розуміти ситуацію та шукати більш оптимальне вирішення.

Розвиваймось разом!