Eх libris
8 стор.
Початок на 7 стор.
Так, екслібриси, щоб «не засвітитися» у Львові, потрапили у Дрогобич. Степан Гунчак за безцінь
продавав колекціонерам із Дрогобича, Стрия, Борислава та й не
тільки, адже до Трускавця приїжджали колекціонери з усього
СРСР, а це – шоста частина світу.
З-поміж екслібрисів, які входять до моєї колекції, є такі, що
належали Тадею Сольському
(п’ять різновидів), Вітольду Казимиру Чарторийському, Сігізмундові Радзімінському, Людвіку
Бернацькому, Станіславові Рогалі
Левицькому, Анні Феліції Єнджейовській, Владиславові Т.Віслоцькому, Францішку Дубровському, Казимирові Тишковському,
М.М.Йортнерові та іншим книголюбам. Також було кілька
екслібрисів, які належали бібліотекам Львова, наприклад, бібліотеці ARCIS ROMOŻANENSIS,
бібліотеці Оссолінських, на яких
написано: «З дару Яна і Мальвіни
Наргелевичів (Войново, Литва)».
Усі екслібриси – в доброму
стані. На деяких – автограф, який
поставив олівцем сам художник,
деякі акуратно відірвано з книжок. На кількох із них на звороті
олівцем написано №225 та навіть
№1050. Це свідчить про те, що
екслібрисів у якійсь колекції було
Тільки для книголюбів
Ex libris
Видання дрогобицького гуртка шанувальників книжкового знака
досить багато. Часовий період
екслібрисів охоплює 125 рокі в. До
найдавніших належать Вітольда Казимира Чарторийського (ІІ
пол. ХІХ ст.), а до найновіших –
доктора Єнджейовської (1938 р.).
Деякі з екслібрисів – набагато
давніші, але, на жаль, не вдалося
встановити ні авторства, ні для
кого їх було створено.
Серед авторів-граверів – видатні митці своєї епохи: Тадей-Роман Журовський, його криптонім
«ТŻ» є на екслібрисі Анни Феліції Єнджейовської; Адам Погорецький, криптонім «АР» – на
мініатюрі Сігізмунда де Радзіміно Радзімінського (1928 р.), Яна
Фридерика Миліуса, Адама Тировича. Найкраще в підбірці репрезентовано Рудольфа Менкіцького, але про це більш детально
йтиметься в іншій статті.
Отож, ніщо не зникає безслідно. Навіть у час, коли існувала
загроза цілковитого знищення
всього українського та навіть
польського, все ж таки знайшлися добрі люди, які зберегли неоціненні скарби для нащадків.
Петро Сов’як
Число 1, 2011 р.
* ЦЕ ЦІКАВО *
Історія
українського
книжкового знака починається з XVIІ ст. До нашого
часу збереглися книжкові
знаки громадської бібліотеки міста Бардиєва, цехового
майстра Станіслава Самборського з Кам’янця-Подільського (датовані 1601 р.),
книги львівського міського
суду з витисненими на них
суперекслібрисами, а також
екслібриси, виконані у середині XVIII ст. львівським
гравером Іваном Филиповичем.
Екслібрис Р. Менкіцького
ЦЕ ЦІКАВО *
*У 1927
році вийшла в світ
брошура І. Сільванського «Провінціальний екслібрис», де було охарактеризовано мистецтво екслібриса
Одещини та Херсонщини.
***
У 1930 році Київський науковий інститут книгознавства влаштував велику виставку книжкового знака
від давнини до сучасності.
Почали виходити окремі монографії про майстрів екслібриса.
Адреса:
с. Старе Село
Дрогобицького р-ну
Львівської області, 82154
Комп’ютерна верстка
Олега Лазебного
Комп’ютерний набір та
редагування
Ірини Михаць
Відповідальний за випуск
Петро Сов’як
Друк: “Дрогобицька міська
друкарня”. Зам. № 1223
Наклад: 100 прим.