Роксолана— жінка легенда
П О Р Т Р Е Т И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Ж І Н К И
Роксолана— жінка легенда
« Моя дорога Богиня, моя дивовижна краса, господиня мого серця, мій найяскравіший місяць, моїх глибоких бажань супутниця, моя єдина – ти миліша мені всіх красунь світу », – так писав султан Сулейман до своєї коханої золотоволосої дружини.
рша половина XVI в. була часом, коли турки разом
Пе з підвладними їм татарами нещадно грабували території південно-східної Європи. « Священна війна » мусульман за свою віру мала на меті поневолення християн і виправдовувала будь-які злодіяння. У 1512 р хвиля жорстоких набігів докотилася і до сучасної Західної України, яка перебувала тоді під владою Речі Посполитої.
Історики вважають, що в цьому нападі брала участь армія чисельністю в 25 тис. чоловік. Загарбники пройшли від низин Дніпра до Карпат. Руйнування і горе, принесене ними, були такі великі, що до сих пір живуть в фольклорі історії про турецьку неволю і образ лютого ворога. Через всю Україну тяглися скорботні дороги невільників в кримське місто Кафу( сучасна Феодосія), на найбільший ринок рабів, а потім через море в Стамбул. Цей шлях пройшла в числі інших полонянок і дівчинка, донька священика з галицького міста Рогатина( тепер Івано- Франківська область) Настя Лісовська. Існує легенда про те, як Гюррем( Hurrem- в перекладі з перської мови « усміхнена », « весела ») потрапила на очі султанові. Коли йому представляли нових рабинь до кола танцюючих раптом влетіла маленька фігурка і, відштовхнувши « солістку », розсміялася. Султан був заінтригований, в той ж вечір Гюррем отримала звістку, що султан чекає її в своїх покоях. Вона присвячувала своєму султанові вірші і навіть писала книги. Це було небачено на ті часи, і замість поваги викликало страх. Роксолана жадібно вбирала в себе все, чому її вчили в палаці, брала все, що давало їй життя. Історики свідчать, що через деякий час вона дійсно опанувала турецьку, арабську та перську мови, навчилася досконало танцювати, декламувати сучасників, а ще грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила. Дотримуючись правил своєї нової батьківщини, Роксолана прийняла іслам. Постійні інтриги при дворі Сулеймана розвинули в Роксолані здібності психолога. Вона вивчала людей, їх поведінку і, як результат, завжди знала, кому що потрібно сказати і як діяти. Так що незабаром султан виявив, що саме Гюррем з її гострим розумом здатна дати кращу пораду в державних справах. Майбутня султанша Османської імперії щохвилини була насторожі, бо там, де їй випала доля жити, діяв тільки одні закон: або знищують тебе, або губиш ти.
сілля Сулеймана та Роксолани відзначалося в 1530 році. В
Ве історії османів це був небачений випадок- султан офіційно одружився на жінці з гарему. Роксолана стала для нього втіленням усього, що він любив: вона цінувала мистецтво і розбиралася в політиці, була поліглотом і прекрасною танцівницею, вміла любити і приймати любов. Вони часто спілкувалися віршами. Роксолана, як справжня жінка, знала, коли треба промовчати, коли засумувати, а коли засміятися. Тож не дивно, що під час її правління сумовитий гарем перетворився на центр краси та освіти, а саму її стали визнавати правителі інших держав. Султанша з ' являється на людях з відкритим обличчям, але незважаючи на це, користується повагою діячів ісламу, як зразкова правовірна мусульманка. З початку правління Роксола-
ни розпочався період, який історики називають правлінням привілейованих жінок— період впливу дружин султанів на своїх чоловіків( друга половина XVI— перша половина XVII століття).
« М айбутня султанша
Османської імперії щохвилини була насторожі, бо там, де їй випала доля жити, діяв тільки одні закон: або знищують тебе, або губиш ти ».
Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину— нібито вона докладала зусиль для звільнення своїх співвітчизників, запобігала набігам татар. Однак відомо, що татари, навпаки, як і раніше, здійснювали щорічні набіги на територію, з якої походила Роксолана, забирали полонених. Під час одного з таких походів зруйнували Запорізьку Січ, козаки були змушені звернутися по допомогу до російського царя Івана Грозного. ття та діяльність Роксолани привернули увагу
Жи численних митців, зокрема, письменників, живописців та композиторів, які присвятили їй чимало творів. Про Роксолану написано декілька романів та десятки історичних досліджень різними мовами. Вперше про неї повідомив Ніколас де Моффан у памфлеті про вбивство шехзаде Мустафи. Про неї також писали венеціанські( Наваджеро і Тревізано) та авст-
Afisha. it Весна 2017 32