від єврейської нації. Забавні
слівця, наголос на останнє
слово в реченні, оригінальна
міміка і жести — все це на-
родилося і вкоренилося в
місті, сформувавши той самий
«одеський акцент».
Зараз багато корінних жителів
бурчать і сумно зітхають, що,
мовляв, «Одеса вже не та». Це
неправда. Справа в тому, що
дуже багато людей виїхало —
носіїв одеського характеру,
мови, гумору. Але Одеса —
це таке місце, де швидкість
реанімації, відновлення не
менша швидкості убування,
а може, навіть перевищує її.
Тому що на місці залишають-
ся всі складові: море і сонце
нікуди не діваються (тут 286
сонячних днів у році), Привоз
тільки розквітає, а кількість
національностей залишається.
- Всю пишність одеського
акценту легко можна зустріти
на вулицях міста. Варто лише
вийти на Привоз або Новий
ринок в базарний день, як ви
неодмінно почуєте «И почем
ваша риба? Сколько?! А так,
чтоб взять?», «Не делайте мне
нэрвы», «Шо вы знаете?», «Я
имею к вам парочку вопро-
сов», ну і, звісно ж, знамените
«Шоб я так жил!» В Одесі
дійсно відповідають питанням
на питання, тут справді прода-
ють «рібу» і тут легко загово-
Тщедушный гражданин в одесском ресторане
робко коснулся руки человека, надевающего
пальто:
- Извините меня, — проговорил он. — Вы случай-
но не Рабинович?
- Нет! — фыркнул тот.
- Понимаете, дело в том, что я Рабинович, а вы
сейчас надеваете моё пальто!
29