гумор
Звичайно ж, дати виникнення знамени-
того Одеського Гумору (так-так, саме з
великої літери!) немає — її просто не існує.
Однак трохи заглибитися в історію самого
міста і зрозуміти як і звідки зародилося це
явище, можна і навіть потрібно.
Зрозуміло, вся справа в повному
інтернаціоналі, що панує в Одесі.
Змішання десятків націй змішало і їх
мови. Вигадувати нову мову, звичай-
но, ніхто не збирався, проте певний
стиль розмови склався. Основну роль
в народженні одеського говору зіграли
ті, кого в Одесі була більшість: українці,
євреї, росіяни та, мабуть, ще греки, болга-
ри і молдавани.
Турист, приїхавши до Одеси, сідає в таксі біля залізничного вокзалу і
заводить розмову з таксистом.
- А скажіть, будь ласка, в Одесі в якому відношенні проживають люди
різних національностей?
- Ну, відсотків 10 українців, ще відсотків 10 росіян, ну а решта все —
місцеве населення.
Озираючись назад, здається, що євреїв
було більше всіх: аж надто добре зберігся
єврейський акцент, занадто багаті засіки
одеситів анекдотами про Сару і «старого
єврея». Мабуть, це сталося завдяки тому,
що євреї — дійсно дуже колоритний і
підприємливий народ, який з Одеси ніхто
ніколи не гнав. Якщо навіть в радянські
часи на всій території СРСР євреї були
непроханими, то в Одесі їм жилося досить
комфортно (якщо, звичайно, слово «ком-
форт» може відобразити реалії радянсь-
кого життя).
Як би там не було, а в результаті
змішування національностей всіх горо-
дян, поступово сформувався своєрідний
говір, велика частина якого прийшла саме
28