кіно
Музкомедії, мабуть, не
чув ніколи. Фільм справді
розкішний. Гілліам 29 років
намагався зробити його,
тричі розпочинав зйомки, і
весь час якісь форс-мажори
Гілліама. Протягом двох з
половиною годин глядач
занурюється в яскраву і
строкату галерею обра-
зів, символів, персонажів,
посилань і цитат, метафор
Незважаючи на недоліки в організації, Одеський
кінофестиваль продовжує ставити українському
кіноринку і кіно доволі високу планку.
не давали йому закінчити
роботу. За весь час проекту
у фільмі планували задія-
ти таких акторів, як Шон
Коннері, Денні Де Віто, Жан
Рошфор, Джонні Депп, Юен
Макгрегор. Врешті-решт
роль Дон Кіхота дісталася
Джонатану Прайсу, а роль
режисера, що знімає про
нього фільм, — Адаму Драй-
веру. Саму картину можна
охарактеризувати, напевно,
як певну віху в творчості
та алегорій, а сама історія
перетворюється на потужну
кінопритчу з прекрасним
візуальним фундаментом.
Фільми Сергія Лозниці
складно назвати
«улюбленими в народі», і
все ж він традиційно збирає
повні зали на кінофестивалі.
«Донбас» — ще одна
українська прем'єра
Одеського кінофестивалю, в
якій до того ж не обійшлося
24
без одеситів: у фільмі
відзначилися Георгій Делієв,
Наталія Бузько та Михайло
Волошин. Це фільм, що
складається з 13 невеликих
сценок, пов'язаних між
собою доволі умовно
(наскрізних персонажів там
фактично немає). Велику
частину історій взято з
аматорських ютуб-роликів,
які жителі захоплених те-
риторій викладали у від-
критий доступ. Вони були
переосмислені режисером і
вплетені в канву розповіді.
Зрозуміло, усе це справляє
неймовірно гнітюче вра-
ження. Кожною сценою
Лозниця добиває глядача,
зрештою занурюючи
у безодню безнадії, а
головне — безсилля. Це
дуже потужне емоційне
кіно, де образність і часом