На Бессарабії є три села із
назвою Приморське. Усі три —
курорти. Приморське (стара
назва — Шагани), про яке йти-
меться в цьому матеріалі, роз-
ташоване в Татарбунарському
районі. Село заснували козаки
Задунайської Січі на місці колиш-
нього татарського поселення.
Ці водойми входять до складу
Національного природного пар-
ку «Тузлівські лимани».
Лимани відокремлені від моря
піщаною косою завдовжки
майже 50 км і завширшки 100-
300 м. Саме на цій косі, на-
впроти лиману Шагани, розта-
шований однойменний маяк.
З 1944 року маяк «Шагани»
працював як навігаційний во-
гонь. У 1960-х роках його пере-
обладнали, а з 1980-х ця, уже
16-метрова, споруда працює в
автоматичному режимі*.
Віктор Сакара працює на-
глядачем маяка вже 16 років.
Він живе в Приморському. За
освітою зв’язківець. В армії
був начальником командно-
штабної машини. Служив у
Азербайджані, застав конфлікт
у Нагірному Карабасі. Після
демобілізації повернувся до
Приморського, де якийсь час
пропрацював директором
місцевого Будинку культури.
Про роботу наглядача Віктор
Сакара не мріяв, та коли
на маяк почали шукати
зв’язківця — одразу запропону-
вав свою кандидатуру:
– Я тут і технік, і механік. Усе
обслуговую сам. Усю цю роботу
виконую й буду виконувати, бо
мені подобається, і я вже звик.
Влітку маяк планували рекон-
струювати: башту зробити
повністю металічною, замінити
огорожу, поставити всередину
щит денного бачення.
— Коли йде велика хвиля,
море прибуває так, що все
тут заливає водою. Може-
те собі уявити: я дивлюсь у
вікно, а хвиля йде й тут вщент
розбивається. Зима, холодно й
на це дуже страшно дивитись.
Прямого сухопутного сполу-
чення маяк із селом не має —
*У 20 ст., завдяки винахіднику сонячного клапана Густаву Далену, конструкція маяків
стала значно більш автоматизованою. Із вдосконаленням навігації та застосуванням
технології GPS.
14