РОБИМО ПАУЗУ
нажились на « EcoMotors », сказавши, що у них зовсім погана фінансова ситуація, чого насправді не було, але вони залякали керівника настільки, що він продав 90 % акцій. І, здається, взялись за « АТЛАНТ ». Не знаю звідки у них на нас щось є, але один з представників сьогодні о 8 хоче зустрітись. Ти повинен там бути!- Я вже збираюсь, Тарасе Володимировичу. Я швидко пішов у душ. Спробував привести себе в порядок після вчорашньої ночі, виглядав я не дуже: розбите чоло, синці, червоні очі. Вийшовши з кімнати я зустрів Марка.- Ти рано,- якось дивно глянув на мене брат Юлі.- Треба їхати на роботу.- Тримай ключі від машини,- Марко кинув мені їх, я вміло зловив,- сьогодні вже зміг забрати твою « Ластівку ».- Ого, не думав, що ти цим займався,- здивувався я. – Скинеш мені рахунок – я оплачу. Була вже 7. Я прямував до офісу « АТЛАНТУ » і надзвичайно хвилювався. Думав, звідки могло щось виплисти і чому саме за нашу компанію взялись « Vitors ». Зупинившись вже перед « АТЛАНТОМ » я почав перевіряти документи, які були в моєму авто. Переглянув декілька раз і зрозумів, що не вистачає саме тих частин, де вказані нюанси, зокрема, фінансові щодо будівництва « Психеї ». Адже в нас були проблеми з місцем розташування клубу і довелось доплачувати за згоду будівництва у цьому районі міста, хоча все було законно. Проте, з іншої сторони, знаючи як працює « Vitors » це можна було використати проти нас, зробивши серйозний скандал. Але як могли зникнути документи з мого авто … Марко відвіз машину в ремонт і одразу ж віддав її мені. Задзвонив телефон.- Я вже тут, Тарасе Володимировичу,- поспіхом почав виходити я.- Гаразд, наш « гість » буде з хвилини на хвилину,- нервово відповів директор. Я зайшов у ліфт і натиснув кнопку « 12 ». Одразу ж пішов у конференц-зал, Тарас Володимирович був вже там. Виглядав він гірше, ніж я після ДТП.- Що з вами, Артеме? – запитав він, показуючи на розбите чоло.- Потрапив у невелике ДТП,- відповів я. – Нічого
59