більше не повернувся, лишився в кузні і почав оволодівати цим ремеслом. Я любив робити щось руками, щось створювати, а це дуже благодатний матеріал. Він дуже демократичний, він заворожує, він кличе. Тільки раз почнеш робити і потім він завжди до себе привертає. А ті двоє людей, які прийшли разом зі мною – вони зараз також мають ковальські фірми. І: Чи не втомились Ви до сьогодні кувати? Не думали відпочити? С: Буває. Втома безумовно властива для всіх людей. Інколи дуже важко. Тим більше ми займаємось цим на громадських засадах – просто поклик душі. Час від часу виникає втома, бажання кинути цю справу, але на те й весна і відродження. Завжди знаходяться сили і ми продовжуємо.
І: Маючи вже такий величезний досвід, здається, вже немає чому навчатись чи все-таки в цій справі завжди є щось нове, можливо, від закордонних гостей? С: Якраз про це думав нещодавно. І от такий закон, що немає межі для навчання. Я тішусь, що молоді люди зараз не проходять той шлях, який пройшов я. Ми віднаходили інструменти, які вже давно знайдені, ми не знали як їх використовувати. Зараз вся інформація доступна, вона розповсюджуються і поширюється. А меж немає для навчання. Навіть на сьогодні, я щороку, щомісяця щось відкриваю нове для себе. І: Чи є такі слова, які ви вважаєте повинен почути кожен, хто тільки починає займатись ковальством? С: Я думаю, що найважливіше – любити цю справу. Без любові нічого не буде. Якщо ти хочеш – ти оволодієш. Таких прикладів я мав дуже багато. До мене приходили люди і починали з нуля, взагалі
ЖИВЕМО
не вміли тримати молотка в руках. А через місяць вже якісь операції виконували впевнено, через рік вже самостійно робили якісь цікаві речі, а через роки – ставали професійними майстрами. Ковальство дуже широке, дуже велике поле для творчості. І: Чи не є шкідливою ця праця для здоров’ я людини, адже це важка праця, біля високої температури? С: Є певні шкідливі фактори: і висока температура, і якісь викиди в повітря, якщо це вугілля, і шум. Але все треба робити в міру. Я чув цікаву думку, що ковальство, якщо ти практикуєш щодня, воно спричиняє розвиток творчих здібностей людини. Багато ковалів стають письменниками, поетами, музикантами через те, що це, так звана, медитативна практика – споглядання вогню, певний ритм і певна музика- ковальська. І мені цікаво дослідити, бо я ще не пройшов цю стадію, не став поетом. І: Ще хочеться від Вас якогось побажання для усіх наших читачів. С: Бажаю всім добра, злагоди і основне – щастя. Тому що я сам спостерігав протягом свого життя, що нас вчили, наприклад в школі, добре рахувати, виконувати вправи, але не навчили бути щасливими. Я б хотів, щоб наші діти і всім читачам цього бажаю – бути щасливими. Не важливо чим ти займаєшся, але потрібно робити це з любов’ ю і від цього отримувати насолоду.
Мар’ яна Джердж Юлія Март
35