Частина третя
Карета їхала темним лісом і світилася, наче величезний
ліхтар.
— Золото! Золото! — почулися вигуки із-за дерев.
Це були лісові розбійники, які на цьому шляху грабували
подорожніх. Вони перехопили королівських коней і витягли
з карети Ґерду.
— Яка гарненька, яка ситенька! — вигукнула стара
розбійниця із волохатими бровами, що нависали аж на очі.
І — який жах! — вона дістала довгого гострого ножа!
— Ай! — раптом скрикнула стара. Це її вкусила за вухо
власна донька, що підкралася до неї ззаду.
носа.
— Паскуда мала! — закричала мати і вщипнула дочку за
— Ця принцеса житиме у мене, — заявила маленька
розбійниця, — і гратиметься зі мною.
І вона знову так вкусила матір за вухо, що та підскочила
і закрутилася, як колесо у возі.
— Ач, як витанцьовує! — зареготали розбишаки. Наша
дівчинка будь-кого навчить халяндри скакати!
32
32