• Скільки тривав ваш «цукерково-букетний»
період? Як Роман зробив пропозицію?
— Зустрічалися ми досить довго, навіть
занадто довго — 7 років. Освідчення,
можна сказати, відбулося «задом-
наперед». Спочатку ми дізналися, що
Роман виграв в лотереї GreenCard. Нам
випала така нагода, в яку ми і неодразу
повірили! Але оскільки виграв лише
він, то треба було за лічені години укла-
сти шлюб, подати документи, що я його
законна дружина. І от ми стрімголов
їдемо на розпис.
• Як ви почували себе у тій метушні?
— Чесно кажучи, на той момент це був
жах. Я навіть не була нормально одяг-
нена на розписі. А про якусь обручку не
було часу навіть помріяти! Трохи зго-
дом, відсвяткувавши у сімейному колі
та вчасно подавши документи, настав…
спокій. Розпис відбувся 16 лютого. Але я
добре знаю свого чоловіка і те, що він не
залишив би мене без справжнього освід-
чення. Просто це було вже питанням
часу. З тих пір я була як детектив, по-
стійно гадала: «Коли? Що? Як?». Так ми-
нали свята, які тільки були, а обручки
все ще не було. От вже і осінь прийшла,
у наших друзів було весілля. Напередод-
ні нього ми посварилися (причини вже
навіть не пам’ятаю), але тоді це мало
дуже важливе значення, і ми обидва
були на емоціях. Тоді я сама жила у
місті. Як зараз пригадую: безперервно
ллє дощ, а я сиджу вся у сльозах і пишу
майже прощальне СМС-повідомлення.
Не встигаю його відправити, як лунає
дзвінок у двері. Коли я їх відчинила, то
побачила оберемок моїх улюблених тро-
янд та мокрого до нитки Романа, який
стояв на колінах з обручкою і дивився
на мене таким поглядом, який я ніколи
не забуду!
10