Факти про Німеччину 2015 2015 | Page 86

84 | 85 ДОВКІЛЛЯ I КЛІМАТ ТЕМА ПРОЕКТ ПОКОЛІННЯ «ПЕРЕВОРОТ В ЕНЕРГЕТИЦІ» Енергетичний переворот є найважливішим завданням економічної та екологічної політики в Німеччині. Під ним у Німеччині розуміють відхід у енергопостачанні від нафти, вугілля, газу й атомної енергії та перехід до використання відновлюваних джерел енергії. Щонайпізніше до 2050 року не менше 80 відсотків електричного струму і 60 відсотків всього енергопостачання в Німеччині мають видобуватися з відновлюваних джерел. Як найближчий крок до 2022 року мають бути поступово відключені всі атомні електростанції, а також до 2025 року зрости до 40-45 відсотків електропостачання з відновлюваних джерел. З середини 2015 року до мережі підключені лише вісім атомних електростанцій, які вносять у «електричний коктейль» близько 15 відсотків. СПИСОК ∙ Найбільша наземна вітроелектростанція: Ройсенкьоґе в Шлезвіґ-Гольштайні ∙ Найбільша морська вітроелектростанція: alpha ventus у Північному морі ∙ Найпотужніший вітрогенератор: Е126/7570 кВ виробництва «Enercon» ∙ Найбільша сонячна електростанція: містечко Мойро/Шипкау ∙ Найбільша біржа електроенергії: EEX (European Energy Exchange) у Лейпциґу Таким чином Федеральний уряд продовжує стабільну перебудову енергетичної системи, яка розпочалася у 2000 році, коли було прийнято перше рішення про відмову від атомної енергії та підтримку Закону про відновлювані джерела енергії. Але сприяння цим видам енергозабезпечення в Німеччині взяло початок ще у 1990-х роках; у 2000 році воно було закріплене Законом про відновлювані джерела енергії (ЗВДЕ). Заздалегідь запланована відмова від атомної енергії Так само в 2000 році тодішній Федеральний уряд домовився з німецькими енергетичними підприємствами про відмову від атомної енергетики до 2022 року. Рішення Федерального уряду про переворот в енергетиці в 2011 році продовжує традицію переходу енергозабезпечення до використання регенеративних джерел. Прискорену після аварії на японській атомній електростанції Фукусіма у 2011 році перебудову енергетичної системи, яку схвалили всі представлені в Німецькому Бундестазі партії та настійно підтримал а переважна більшість населення, уряд розглядає як «необхідний крок на шляху до індустріального суспільства, яке відчуває свій обов’язок перед ідеєю тривалого розвитку та збереження сущого». Проте не лише довкілля і клімат мають виграти від енергетичного перевороту, але й німецька економіка – передусім має бути змен-