26 | 27
ДЕРЖАВА І ПОЛІТИКА
ТЕМА
ФЕДЕРАТИВНА ДЕРЖАВА
Німеччина – парламентська демократична федеративна держава. Найбільш присутній у громадській св ідомості конституційний орган – Німецький Бундестаґ – безпосередньо обирається кожні чотири роки
громадянами, що мають виборчі права.
Найважливішими завданнями Бундестаґу є
законотворчість і контроль за діяльністю
уряду. На час свого легіслатурного періоду
Бундестаґ таємним голосуванням обирає
Федерального канцлера. Він має в рамках
федерального уряду директивні компетенції, тобто Федеральний канцлер визначає
основні напрямки політики. Він призначає
Федеральних міністрів, а з їхнього кола ще
й віце-канцлера. Проте фактично в коаліційних переговорах визначають партії, які
СПИСОК
∙ Найбільша федеральна земля: Північний
Рейн-Вестфалія (населення: 17,6 млн.)
∙ Найбільший бюджет: Міністерство праці
та соціальних питань (122 млрд. євро)
∙ Найбільший комітет Бундестаґу: з питань
економіки й енергетики (46 членів)
∙ Найактивніша участь у виборах: вибори
до Бундестаґу в 1972 році (91,1 %)
∙ Найбільша фракція у Бундестазі:
ХДС/ХСС (310 депутатів)
створюють уряд, хто займе ці посади у відповідному відомстві. Якщо коаліція розпадається, то канцлер може бути усунутий з
посади до закінчення чотирирічного періоду, бо Бундестаґ має право будь-коли відправити голову уряду у відставку. Але в такому разі парламент мусить одночасно
шляхом так званого «конструктивного вотуму недовіри» призначити його наступника.
Тобто, не може бути періоду, коли б не існувало обраного уряду.
Як правило, в Німеччині
коаліційний уряд
Вирішальною для складу парламенту є система персоналізованих змішаних виборів.
Таким чином, навіть невеликі партії представлені в парламенті пропорційно до їхніх
результатів на виборах. Тому Федеральний
уряд, за нечисленними винятками, утворюється шляхом коаліційного обʼєднання кількох партій, що конкурували під час виборів;
від часу обрання першого Федерального
уряду в 1949 році існувало 23 коаліційних
уряди. З метою уникнення роздроблення
парламенту і спрощення утворення уряду
партії мають одержати щонайменше пʼять
відсотків голосів виборців (або три прямі
мандати), щоб бути присутніми в Бундестазі (пʼятивідсотковий виборчий барʼєр).
Федеративний характер Німеччини визначається великою самостійністю 16 федеральних