ти лише полководницьким хистом Б. Хмельницького та його найближчих сподвижників. Йшлося про праведну справу всього народу, всіх його верств і прошарків. Багатотисячні маси рухала ідея визволення рідної землі від польського поневолення і створення власної державності.
Треба зазначити, шо події 1648— 1657 років— це не тріумфальний похід козацьких армій по території України. В подальшому Б. Хмельницький пережив невдачу під Зборовом( 5— 6 серпня 1649 року) і гіркоту подій під Берестечком( 18— 20 червня 1651 року), був свідком захоплення Києва литовськими військами і повернення під шляхетське ярмо частини українських земель. Одначе, бувши людиною великої сили волі і непохитного характеру, він протягом кількох років кровопролитної війни впевнено вів український народ до перемоги.
Заслуга Богдана Хмельницького, як зазначає академік В. Смолій, полягала в тому, що він, використовуючи історичний досвід повстань попередніх літ, зумів створити боєздатну, озброєну і навчену українську армію, спроможну протистояти відбірним військам Речі Посполитої. Загони Хмельницького, в яких у квітні 1648 року нараховувалося 4— 5 тисяч чоловік, за рік зросли до 300 тисяч чоловік( звісно, слід враховувати, що по-справжньому боєздатного війська було десь 40— 60 тисяч чоловік). Це була значна військова сила, яка майже не поступалася перед арміями інших європейських країн того часу( відомо, що у XVII столітті вони складали, як правило, 40— 50 тисяч чоловік).
Але зібрати юрмища ненавчених і неозброєних людей означало не що інше, як свідомо приректи їх на неминучу смерть. Гетьман вивчив і вдало використав як багаторічний досвід запорожців, так і досвід армій інших країн, зокрема німецької піхоти. Ядро повстанських загонів складали козаки, які навчали селян стрільбі, стройовій справі, тактиці ведення бою. Павло Алеппський у своїх записках відзначає, що « ці воїни раніше були простими селянами без воєнного досвіду, але з часом навчились ». Стрілецька майстерність окремих повстанців була разючою. А. Віміна, наприклад, згадує: « Мені доводилося бачити, як вони кулею гасили свічку, відсікали нагар так, немов це зроблено з допомогою щипців ».
Основою полків залишалася піхота— найбоєздатніша і прославлена частина війська( пригадаймо, наприклад, її
81