Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Seite 69
відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе
чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса, міцно
стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя.
До цього можна додати свідчення сучасників, які відзна
чали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав
міцну будову тіла — був «широкий у кістках».
Поведінка гетьмана засвідчувала, як ми вже відмічали,
холеричний темперамент, який досить часто виявлявся в
рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчин
ки та дії. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали
увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати роз
виток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики за
значають, що Богданова різкість у судженнях і запальність
у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотеп
ність — із мовчазністю, простота і щирість — з лукавством
і мстивістю, доброта — з суворою вимогливістю і навіть
жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися во
єдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність,
принциповість, що межувала з упертістю, й готовність до
компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але вод
ночас суперечлива натура.
Про темпераментний, але разом з тим і поступливий
характер гетьмана свідчить такий факт. Коли в серпні
1648 року до нього прибули польські посли, то спочатку
він погрожував їм смертною карою за те, що вони перед
тим писали до нього «неучтиві» листи. Однак уже наступ
ного дня він вибачився за свої дії і спокійно розпочав
переговори. Холеричність Богдана також засвідчували ро
сійські посли Ф. Бутурлін і В. Михайлов. У 1657 році вони
повідомляли царю, що гетьман дуже невдоволений міжна
родною політикою Росії: «А гетьман Богдан Хмельницький
як шалений, який з розуму зійшов, заволав і мовив: “...уже
діти, про те не печальтеся! Я то відаю по тому учини
ти — треба відступитися від руки царської величності!”
І запалився так, як не годиться православним християнам
поступати».
Джерела засвідчують, що в жовтні 1653 року у Чи
гирині Хмельницький власноручно «вийняв шаблю і по
рубав черкаського полковника Єська» за неповагу, ви
явлену до гетьмана. Цікаво, що відразу після прикрого
випадку «гетьман до козаків поклонився тричі до землі
і велів їм дати бочку меду». Отже, як бачимо, жорсто
68