Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | страница 379
знайомствами. Незабутні враження залишила мандрівка
по Італії й Греції, де майбутній офіцер цілковито поринув
у світ античної культури, про який стільки читав і мріяв.
З Константинополя він пароплавом повернувся на бать
ківщину й без особливого бажання відновив навчання
в Пажеському корпусі.
Позитивні емоції у нього викликали лише заняття з
кавалерійської їзди — давалися взнаки любов до коней та
уроки, отримані в Тростянці. Але згодом під враженнями
від закордонних подорожей він почав активно займатися
самоосвітою, багато читав.
У 1892 році Павло отримав перший військовий чин
камер-пажа. А останній рік перебування в корпусі він
закінчив за першим розрядом, тож йому було присвоєно
чин корнета.
Минули дитинство та юність. Молодий офіцер вступав
у самостійне життя, яке готувало йому багато незабутніх
та яскравих подій і водночас покладало на нього велику
відповідальність за долі багатьох людей.
Ще до завершення навчання випускник потурбувався
про місце майбутньої служби. Він попросив княгиню Обо-
ленську й графів Олсуф’євих про клопотання перед імпе
ратрицею та військовим міністром щодо його розподілу в
престижний Кавалергардський лейб-гвардійський полк.
Військова служба захопила його з перших днів. Хоча б і
тому, що у цьому самому полку свого часу служив його
батько. Павло Скоропадський виявився не лише вправним
офіцером, а й непоганим педагогом: його солдати швидко
осягали ази військової грамоти, верхової їзди, володіння
різними видами зброї. Через два роки він був призначений
полковим ад’ютантом (тобто начальником штабу). Цьо
му сприяло успішне виконання обов’язків ад’ютанта ко
мандувача російської армії генерала Костанді під час
смоленських маневрів улітку 1894 року. Наступного року
здібний офіцер одержав першу нагороду — орден австрій
ського Кавалерського хреста Франца-Йосифа 3-го ступеня.
А в грудні 1897 року на нього чекало чергове підвищення
у званні. Він став поручиком.
На початку того ж року сталася подія, що визначила
все наступне житія Павла Скоропадського. 11 січня 1897 ро
ку він бере шлюб із Олександрою Дурново — донькою
генерал-ад’ютанта Петра Дурново й Марії з княжого роду
378