Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | страница 379

знайомствами. Незабутні враження залишила мандрівка по Італії й Греції, де майбутній офіцер цілковито поринув у світ античної культури, про який стільки читав і мріяв. З Константинополя він пароплавом повернувся на бать­ ківщину й без особливого бажання відновив навчання в Пажеському корпусі. Позитивні емоції у нього викликали лише заняття з кавалерійської їзди — давалися взнаки любов до коней та уроки, отримані в Тростянці. Але згодом під враженнями від закордонних подорожей він почав активно займатися самоосвітою, багато читав. У 1892 році Павло отримав перший військовий чин камер-пажа. А останній рік перебування в корпусі він закінчив за першим розрядом, тож йому було присвоєно чин корнета. Минули дитинство та юність. Молодий офіцер вступав у самостійне життя, яке готувало йому багато незабутніх та яскравих подій і водночас покладало на нього велику відповідальність за долі багатьох людей. Ще до завершення навчання випускник потурбувався про місце майбутньої служби. Він попросив княгиню Обо- ленську й графів Олсуф’євих про клопотання перед імпе­ ратрицею та військовим міністром щодо його розподілу в престижний Кавалергардський лейб-гвардійський полк. Військова служба захопила його з перших днів. Хоча б і тому, що у цьому самому полку свого часу служив його батько. Павло Скоропадський виявився не лише вправним офіцером, а й непоганим педагогом: його солдати швидко осягали ази військової грамоти, верхової їзди, володіння різними видами зброї. Через два роки він був призначений полковим ад’ютантом (тобто начальником штабу). Цьо­ му сприяло успішне виконання обов’язків ад’ютанта ко­ мандувача російської армії генерала Костанді під час смоленських маневрів улітку 1894 року. Наступного року здібний офіцер одержав першу нагороду — орден австрій­ ського Кавалерського хреста Франца-Йосифа 3-го ступеня. А в грудні 1897 року на нього чекало чергове підвищення у званні. Він став поручиком. На початку того ж року сталася подія, що визначила все наступне житія Павла Скоропадського. 11 січня 1897 ро­ ку він бере шлюб із Олександрою Дурново — донькою генерал-ад’ютанта Петра Дурново й Марії з княжого роду 378