Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 376
В. Тарновського, П. Дорошенка, В. Горленка, ГІ. Нови-
цького та інших представників української інтелектуальної
еліти, які часто гостювали у Скоропадських. До маєтку
надовго приїздив і працював у ньому художник М. Ге, який
написав портрети всіх членів родини. Туз зупинялися та
кож відомі музиканти брати Заремби, які, без сумніву,
вплинули на формування власних музичних смаків Павла
Скоропадського. У маєтку постійно бували бандуристи,
часто виконувалися українські пісні.
Іван Скоропадський оточив своїх онуків особливою
турботою. Закладений його коштом Тростянецький парк
за кількістю зібраних у ньому рідкісних екземплярів дерев
міг конкурувати з відомими ботанічними садами європей
ських країн. Павло згадував, що в цьому чудовому куточ
ку природи вони зі старшим братом Михайлом проводили
влітку й восени все своє дозвілля. Коли ж братові випов
нилося десять років, а Павлику вісім, Іван Михайлович
вирішив ближче познайомити їх із повсякденним життям
простих сільських трударів. Неподалік від флігеля теслярі
почали зводити зруб, а хлопчаки маленькими сокира
ми вчилися обчісувати колоди, робити зарубки. Зведена
власними руками хата під солом’яною стріхою мала стати
обійстям, у якому нащадкам славного роду належало ос
воїти всі премудрості хліборобської праці. Дід пообіцяв
купити хліба, який вродить на власноруч обробленій і
засіяній хлопцями ниві. Навчившись поганяти волів та
вправлятися із плугом, брати вручну засіяли поле, яке
щедро винагородило їхню працю. Іван Михайлович дуже
втішався, коли вони обмолотили снопи ціпами й непо
ступливо торгувалися з ним за ціну на зерно...
Дід спілкувався з онуками не у формі менторських
повчань і моралізаторських сентенцій, а шляхом безпосе
реднього обміну думками. При цьому головною якістю,
що її він прагнув виховати в хлопців, була сильна воля, а
потім — свідоме ставлення до всього, що їх оточувало. Під
час спільних прогулянок Іван Скоропадський учив онуків
логічно мислити, знаходити відповіді на різні запитання,
розвивав у них допитливість і гостроту розуму.
Гортаючи сторінки мемуарів Павла Скоропадського,
написаних у другій половині 30-х років XX століття, варто
звернути увагу на те, як він оцінював своє тодішнє світо
сприйняття. «Україна розумілася як славне минуле, але
375