Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 301
чашу поневірянь, страждань, принижень, але жила разом
з ним надією. Ганну прихилила недоля в Станіславові з
доньками Варварою та Марією. І там вона майже на
п’ятнадцять років пережила чоловіка, терплячи нужду та
злидні і спродуючи останню одежину.
Через рік після одруження, 6 листопада 1699 року в
Орликів народилася перша дитина — донька Анастасія, —
на хрестинах якої було багато старшини. Це підкреслює
широкі зв’язки Орлика у вищих колах української шляхти.
Вже на той час Пилип, очевидно, був «гетьманской вой
сковой старшини канцелярист» (згадується у 1702 році).
Про Орлика як про молодого реєнта військової канцелярії
писав у квітні 1700 року і Самійло Величко: «Филип Орлик,
реент тогдашний войсковой канцелярии, новициантом бу
дучи, хочай и мудрий был человек, еднак еще не призви-
чаился был досконале до управлення всяких дел воскових
писарских». Проте авторитет Пилипа Орлика вже на той
час був досить високий. Про це свідчить хоча б той факт,
що 5 листопада 1702 року в Батуринській Микільській
церкві новонародженого сина Орлика Григора хрестили
сам гетьман Іван Мазепа, полковник Іван Ханенко та Віра
(чи Любов) Кочубеївна — дружина генерального судці Ва
силя Кочубея. «Реєнтом канцелярії війська Запорозького»
був Пилип Орлик і наприкінці липня — на початку серпня
1707 р., про що свідчить його лист до військового канце
ляриста Івана Максимовича. Затим, не раніше осені 1707 ро
ку, Орлик став генеральним писарем.
Такій швидкій кар’єрі він був зобов’язаний в першу
чергу власними здібностями і якостями: гострим розумом,
чіткою пам’яттю, високою освіченістю, природним тактом
та дипломатією, особливою кмітливістю та обдарованістю.
Не випадково Мазепа любив і довіряв Орликові. А він
навіть у покаянному листі до Яворського 1721 року під
креслював, що ніколи нікому не складав присяги, навіть
цареві — лише панові своєму гетьману Мазепі. Пізніше в
своєму «Діарії» Пилип засвідчить, що Мазепа «як ніхто...
міг краще обробити людину й притягти її до себе».
Нові посади приносили Пилипу Орлику нові володін
ня: села Дремайлівка, Дорогинка Ніжинського полку, мли
ни і двори в Батурині та Ніжині, у 1708 році — села Кри-
вець та Риловичі у Стародубському полку з млинами,
винницями, лісами, руднею та слобідкою, якій дали назву
300