Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 289

шена Мазепою після переправи. «Браття, — сказав геть­ ман, — прийшла наша пора; скористуємося нагодою: від­ дячимо москалям за їхнє тривале насильство над нами, за всі заподіяні ними жорстокості й кривди, збережемо на майбутнє нашу свободу й права козацькі від їхніх зазіхань. Ось коли настає час скинути з себе ненависне ярмо й зробити нашу Україну країною вільною й ні від кого не залежною. Ось до якого майбуття закликаю. Ви, браття, напевне досягнете цієї мети з вашою мужністю й за під­ тримки шведського короля, котрий пропонує вам воювати проти москалів разом зі шведами». Про неоднозначну ре­ акцію на промову Мазепи свідчить той факт, що іще до прибуття у ставку Карла XII частина козаків залишила гетьмана і повернулася за Десну. Увечері 28 жовтня 1708 року І. Мазепа був уже в таборі шведів. Наступного дня відбулася аудієнція у короля. Геть­ ман виголосив латиною коротку промову, в якій дякував шведам за допомогу у боротьбі проти московського царя. З перших же хвилин зустрічі він сподобався Карлу XII і його сановним придворним. Тим часом по-іншому розгорталися події у таборі росій­ ських військ. Почали надходити перші звістки про перехід гетьмана на бік шведів. Насамперед про це довідався О. Меншиков, який відправив гінця з новиною у ставку Петра І. Сьогодні важко сказати, якою була перша реакція царя на повідомлення князя. Зрозуміло одне — російський самодержець був на грані нервового потрясіння. Проте незабаром цей стан пройшов, і Петро І один за одним видав низку маніфестів, у яких сповіщав український на­ род про перехід лівобережного правителя на бік шведів, демагогічно декларував тезу про вольності і привілеї «ма­ лоросіян» та закликав старшину з ’їхатися для виборів но­ вого гетьмана. Протягом листопада 1708 року відбулося кілька воєнно-політичних акцій, які надовго закарбували­ ся в народній пам’яті. 2 листопада війська О. Меншикова взяли штурмом Батурин: місто було зруйновано, а всіх мешканців знищено. Надалі репресії не припинялися. Вони торкнулися не лише прибічників Мазепи, а й людей, да­ леких від політики, — тисячі козаків зазнали тортур, зну­ щань, а нерідко й шибениці. Зрозуміло, що