Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 251
Учасники ради одностайно підтримали пропозицію ге
нерального обозного й звернулися до Івана Самойловича,
щоб той став гетьманом і на Правобережній Україні. Вони
мотивували це тим, що населення там через правління
багатьох гетьманів зубожіло, а край за Дніпром став ареною
міжусобної кривавої боротьби, ворожих нашесть з Криму,
Туреччини й Польщі. Спочатку Самойлович відмовлявся
від гетьманства, але його взяли старшини і полковники
під руки й поставили на лаву, накрили бунчуком і дали в
руки булаву, що колись належала Михайлові Ханенку. Так
Іван Самойлович став гетьманом Лівобережної і Правобе
режної України, які об’єднувалися під його владою в один
державний союз.
На Переяславській раді були зачитані й схвалені стат
ті, складені в Москві. Вони визначали державний статус
Правобережної України, яка відтоді оголошувалась під
владною Російській державі. Остання зобов’язувалась за
хищати населення краю від іноземних завойовників. Реєстр
правобережного козацького війська повинен був мати
20 тисяч козаків. Населення мусило за рахунок податків
утримувати це військо й виконувати повинності на користь
держави і власників маєтків. Козаки зберігали свої давні
привілеї. Генеральні старшини, полковники, сотники та
інші «чиновні люди» Війська Запорозького з правого бе
рега Дніпра присягали й підписували ці статті.
Після Переяславської ради з ’явився Іван Мазепа —
посланець гетьмана Петра Дорошенка з листом, у якому
Дорошенко виявляв готовність вести переговори з воєво
дою і гетьманом про перехід на царську службу за умови,
що козацтву не будуть порушені стародавні права і воль-
ності. Недовіряючи царським милостям, Петро Дорошен
ко ще два роки не зрікався гетьманства й перебував у своїй
резиденції — Чигирині.
Григорій Ромодановський і гетьман Іван Самойлович
готували сили для нового походу на Правобережжя, щоб
примусити Дорошенка до покори.
Переяславська рада і об’єднання Правобережної Ук
раїни з Лівобережною під управлінням гетьмана Івана
Самойловича, проголошення протекторату і заступництва
Російської держави спричинилися до того, що на Право
бережжя вторглися війська Речі Посполитої. Польське
військо захопило Вінницю, чимало міст і сіл Забужжя
250