ськових діях проти Польщі. Таким чином Дорошенко намагався не допустити остаточного примирення Москви з Варшавою. За допомогою Кримського ханства гетьман хотів замирити Османську імперію з Московською державою і створити антипольський блок держав у складі України, Росії, Туреччини та Криму.
Дуже промовистими, з огляду на особисту оцінку П. Дорошенком домовленостей в Андрусові, були його слова в одному з листів до кримського хана: « Ми однак довіряти не можемо, щоб краєві нашому, домовившись Москва з поляками, з якими вічний спільний мир учинили, зашкодити не хотіли ». Але зважаючи на те, що хан без свого протектора, султана Мегмеда IV, не міг вирішити питань, поставлених перед ним українськими послами, Дорошенко направив своїх дипломатів до Туреччини.
6 і 9 липня 1667 року посольство Українського гетьманату на чолі з М. Раткевичем-Портянкою було прийняте султаном. Згідно з твердженнями турецьких істориків, українці заявили про підданство падишаху та готовність виставити для потреб Османської імперії 50 тисяч вояків. Польський посол Є. Радзієвський, що в той самий час перебував в Адріанополі, відзначав, що посланці Дорошенка в розмові з ним після прийому в султанському палаці заявили про те, « що Україна так далека від підданства Польщі, як далеке небо від землі ». Автор анонімної реляції про посольство Радзієвського засвідчував, що козаки запевняли султана в намірі « перевернуть поляків догори ногами ».
Воєнні дії проти Польщі, що дістали назву « Підгаєцька кампанія », розгорнулися влітку та восени 1667 року. У серпні того ж року в Україні з’ явилася орда під проводом калги-салтана Керим-Гірея, згодом прибули й турецькі яничари. У вересні об’ єднані сили калги та Дорошенка розпочали регулярні воєнні дії.
Дорошенко, готуючись воювати, розраховував на непідготовленість Польщі. Але польний гетьман Ян Собєський, талановитий польський полководець, котрий стояв на чолі коронних військ, знав про наступ, що готувався. Розіславши універсали, він попередив шляхту прикордонних воєводств про небезпеку татарського нападу. У другій половині вересня 1667 року Дорошенко з 24 тисячами своїх козаків, із 40 гарматами й кількома десят
197