Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 178

себе, на противагу гетьману Лівобережної України Якиму
Сомку, кошовим гетьманом. З цього часу й розпочалася
боротьба Брюховецького за булаву володаря України.
Влітку 1662 року він з великим загоном козаків прибув
до ставки командувача російських військ Ромодановсько-
го, де заявив, що не визнає ні Сомка, ні Золотаренка, й
запропонував московському воєводі спільно виступити
проти Хмельниченка. Перебуваючи кілька тижнів у таборі
разом із Ромодановським, І. Брюховецький здобув у ньо­
го повне довір’я та зумів скомпрометувати своїх супротив­
ників на гетьманство. У таборі Ромодановського Іван Мар-
тинович познайомився та схилив на свій бік надзвичайно
впливового місцеблюстителя престолу Київської митро­
полії єпископа Мефодія (Максима Филимовича). Саме
єпископ Мефодій у майбутньому допоміг І. Брюховецько-
му у боротьбі за гетьманство.
Після підписання Хмельницьким Слободищенського
трактату лівобережні полки, спочатку Переяславський,
Ніжинський, Чернігівський, а навесні 1661 року й Лу­
бенський, Прилуцький та Миргородський, відмовилися
визнати владу гетьмана і склали присягу цареві. Наказний
гетьман Лівобережжя Яким Сомко, відбивши наступ по­
ляків і козаків Юрія Хмельницького, у квітні 1661 року
скликав раду, яка проголосила його гетьманом. Однак
інший претендент на гетьманство — ніжинський полков­
ник Василь Золотаренко — відмовився визнавати пра­
вомочність виборів й апелював до Москви з приводу пе­
регляду рішення ради. В боротьбі за владу Сомко та
Золотаренко, намагаючись скомпрометувати суперника в
очах Москви, вилили один на одного чимало бруду, зви­
нувачуючи в усіх смертних гріхах. Це ще більше загостри­
ло політичне протистояння в Україні. Запекле протибор­
ство претендентів дозволило Москві зайняти дуже вигідне
становище третейського судді,