ли міжнародні договори. Те, що договірні статті мали дуже недосконалий, розмитий, деколи неясний характер, що вони не охопили цілий спектр російсько-українських відносин, а це наклало на договір відбиток тимчасовості( такою була, мабуть, основна концепція гетьмана), є заслугою, в першу чергу, лукавого козацького дипломата. Порівняння двох українських міжнародних договорів— Березневих( Переяславських) статей 1654 року і Гадяцького договору 1658 року, до створення яких приклав свою руку Тетеря, доводить, що він умів складати договори такого роду.
Подвійну гру Тетері( якщо можна вважати її подвійною— просто це була та, по суті, незалежницька лінія гетьмана, яку правильно здійснював сумлінний виконавець) можна простежити і надалі. Під час облоги Львова українськими та російськими військами у 1655 році він вів переговори з польською стороною про викуп міста. Для того щоб росіяни не розуміли, що саме він говорить, Тетеря розмовляв латиною( можна собі уявити, як дратувало це російську сторону!), підбурюючи львів’ ян проти царських військ...
Коли помирав великий гетьман, Тетеря знову був у Москві. Він ще раз виявив себе як сумлінний виконавець і блискучий оратор. Перед царем Тетеря виступив за гетьманство Юрія Хмельницького, хоча, можливо, знав, що й сам він був серед тих кандидатів на владу, яких назвав перед смертю Богдан. Гетьман говорив нібито не лише про свого сина Юрася, що зрозуміло, а й про генерального писаря Івана Виговського, генерального судцю, колишнього київського полковника Антона Ждановича, полтавського полковника Мартина Пушкаря і про переяславського— П. Тетерю.
Упродовж 1648— 1657 років Павло Тетеря зробив запаморочливу кар’ єру— від скромного підписка Луцького гроцського суду цо переяславського полковника й одного з найвизначніших дипломатів Богцанової доби, люцини цуже впливової у тогочасній Україні. Безсумнівно, цією кар’ єрою Тетеря міг завдячувати, в першу чергу, самому собі. Був він талановитою, однак явно не однозначною і не прямолінійною людиною. Пізніше ці риси його характеру окреслилися ще яскравіше.
В той час коли Тетеря в Москві добивався затвердження Юрія Хмельницького на гетьманство і відмовляв царя
159