Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy

1679 року з Немирова та Лівобережжя ним висилалися лише окремі загони для переселення людей і «підпалення лівобережних українських містечок». Під час однієї такої операції до польського короля втік І. Яненко, очевидно, відчуваючи неминучу поразку турецьких планів і згадуючи кривду від Ю. Хмельницького, коли той без важливих на те підстав прикував його у кайданах до гармати. На жаль, джерельна база про діяльність Ю. Хмельницького протягом 1680—1681 років є досить обмеженою. Відомо, що у квіт ні 1680 року він знову вимагав від коменданта Білої Цер кви здачі фортеці, а також погрожував польському королеві війною. У листі Хмельницького до Яна III Собєського від 20 лютого 1680 року Ю. Хмельницький писав: «...як з Ко ролем Його Милості Паном Милостивим приятелем і сусі дом стараюся і буду з Божою поміччю, аби між нами мир і згода продовжувалася, так на майбутнє ряду добру подаю, аби король не тільки в Білій Церкві християн не страчував, але щоб сам з усім народом польським за Віслу відійшов, як кукіль і полова від пшениці з вітром і димом і порохом з Русі вивіявся...» Отже, як бачимо, Хмельницький все ж таки не прислу хався ні до численних протестів польського уряду, ні до заборон турецького султана не посилати до короля «неуч- тиві» листи й продовжував (як колись його знаменитий батько, а потім і гетьман П. Дорошенко) домагатися ви ведення військ Речі Посполитої «аж за Віслу». У червні 1680 року на службу до Речі Посполитої пе рейшли дві волоські хоругви, що перед тим перебували у підпорядкуванні гетьмана. Однак на допомогу йому по спішали кримська та білгородська орди, що йшли «на злуку з Хмельницьким до Чигирина». Очевидно, що потім протягом року Хмельниченко перебував у зруйнованому Чигирині. 9 червня 1681 року місцеві жителі повідомляли, що у Немирові управляв «намісник» Хмельницького Та- ращенко (Тарасенко), який у цей час затримав якогось польського капітана. Своєю столицею Ю. Хмельницький обрав Немирів, бо Чигирин був зруйнований дощенту. Тут при ньому було з кілька сот найманців (татари, волохи), а також нечислен ні українські загони. З допомогою цих військ Юрій збирав податки з того невеликого клаптя землі, на який поширю валася його влада, чинив суд і розправу. Але його не сприй 152

Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 153