Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 105
гетьмана у невиплаті козакам жалування супроти волі царя
та поширював думку, що введення російських військ убез
печить населення від старшинського свавілля) не мала
великого успіху. Старшинський уряд опанував ситуацію.
Оскільки Чигиринська рада відбулася за зачиненими
дверима, з обмеженою кількістю учасників, це викликало
нарікання серед козаків. Виговський, бажаючи додержати
козацького права, призначив нову раду. Через два місяці,
на початку жовтня 1657 року, у Корсуні скликали загаль
новійськову генеральну раду за участю генеральної, пол
кової й сотенної старшини, делегатів од рядового козацтва
(по два з кожної сотні), а також духовенства. На Корсун-
ську раду прибули посли від Швеції, Польщі, Австрії,
Туреччини, Криму, Семигороду, Молдавії, Волощини.
Рада була дуже бурхлива. Виговський за старим коза
цьким звичаєм поклав булаву на стіл і заявив: «Не хочу бути
у вас гетьманом: цар давні вільності у нас віднімає, і я в
неволі бути не хочу». Його заяву проти Московії підтрима
ли вінницький полковник Іван Богун, брацлавський — Ми
хайло Зеленський і ще один, ім’я якого не відоме. Більшість
учасників ради висловилися за те, щоб Виговський зали
шався гетьманом, і водночас заявили про готовність за
давні вільності твердо стояти «всім разом». Збадьорений
такою підтримкою, Виговський спробував відмежуватись
від присяги 1654 року і заявив, що присягав Хмельницький,
а не він. У разі підтримки цієї заяви Виговський дістав би
право на ведення власної, судячи з усього, незалежної полі
тики щодо Московської держави. Але проти цього рішуче
виступив досить впливовий у старшинських колах полтав
ський полковник Мартин Пушкар, гостро заявивши, що
присягало все Військо Запорозьке, а отже, й він.
Корсунська рада підтвердила гетьманство І. Вигов-
ського та вирішила низку дуже важливих справ. Узагалі,
вона відіграла значну роль у зміцненні міжнародного ста
новища України. Так, з Польщею, від якої Україну відді
ляла нейтральна смуга між Случчю і Горинню, на Кор-
сунській раді було укладено перемир’я. Одночасно гетьман
поновив союз із Кримським ханством і Туреччиною, про
довжуючи політику свого попередника щодо Кримського
ханства. Разом з тим, на Корсунській раді 1657 року впер
ше виявилася різниця у політичній орієнтації української
козацької старшини. Деякі полковники, наприклад Пуш
104