Усі гетьмани України Usi_hetmany_Ukrainy | Page 102

розького: генерального писаря Івана Креховецького та
Івана Виговського, котрого ще називають «покоєвим»,
тобто особистим писарем гетьмана. Але вже наприкінці
1649 року Іван Виговський стає одноосібним генеральним
писарем та найдовіренішим порадником гетьмана Богдана.
Іван Виговський виступає як співавтор деяких універсалів
і листів Богдана Хмельницького. Нерідко Виговський пи­
сав листа чи універсал від імені гетьмана, Хмельницький
лише ставив свій підпис. Відомий український історик Іван
Крип’якевич знайшов низку таких документів, підписаних
Богданом Хмельницьким, а створених Іваном Виговським.
Характерно, що гетьман часто навіть не диктував універсал
чи лист, а обмежувався стислими розпорядженнями до
Виговського.
Отже, за досить короткий час Виговський створив по­
тужну і високоефективну Генеральну канцелярію — важ­
ливу складову частину Української держави. Ця установа
відігравала роль Міністерства закордонних і, певною мі­
рою, внутрішніх справ. Вона стала тим генератором, який
згідно з волею гетьмана та ради Війська Запорозького
приводив у рух численні приводні ремені державної ма­
шини. Сюди стікалася військово-політична інформація з
усіх кінців України й зарубіжжя, тут приймалися й від­
правлялися численні посольства, тут народжувалися важ­
ливі рішення, котрі поруч з військовими перемогами ви­
значали долю Визвольної війни українського народу. Як
слушно зазначав Іван Крип’якевич, Виговський «органі­
зував державну канцелярію, яка прийняла все діловодство
як у внутрішньому правлінні, так і в закордонних спра­
вах...» За Богданом Хмельницьким зберігався лише конт­
роль основних державних справ. Також існують серйозні
підстави вважати, що саме Виговський відіграв одну з
провідних ролей у формуванні розвідки та контррозвідки
при уряді України.
І хоча військово-дипломатична діяльність Виговського
в роки Визвольної війни реконструюється із значними
прогалинами, ми твердо можемо говорити про те, що ге­
неральний писар був поруч з гетьманом у вирішальні її
моменти. Так, він відіграв важливу роль під час Берес­
тецької битви. У вирішальний момент затяжної битви
(ЗО червня 1651 року) хан Іслам-Гірей III, зазнавши від­
чутних утрат, зрадив українських повстанців і втік з поля
101