Цікаво , що перед цим король Сигізмунд-Август висловлював Радзивіллу побоювання щодо Вишневецького , аби той не перебіг до турків , « полишивши їм пограничні землі , доручені його охороні ». Побоювання короля виявилися не марними . Невдовзі Радзивілл пише королю , що Вишневецький « з усією своєю ротою , себто з усім козацтвом і хлопством , яке тримав біля себе , з ’ їхав до турків , виславши наперед козацьку роту , а потім і сам зі своїми козаками потягнувся до Туреччини ».
Треба зазначити , що архівні документи нічого не повідомляють про перебування князя Вишневецького у турків . Але це припущення документально не підтверджується .
Тому серед істориків до сьогодні немає єдиної думки щодо того , що саме робив Дмитро Вишневецький у Туреччині , чому він там опинився і як зміг повернутися . Але хай там як , у Польщі не вірили в щасливе повернення Вишневецького з Туреччини . І справді , треба бути надзвичайно мужньою і сміливою людиною , аби зважитися на таку поїздку до Осяйної Порти — туди , звідки з 1548 по 1553 рік не раз у грізних листах до польського короля султан вимагав покарати українського князя за розправи з ординськими грабіжниками .
Вчинок Вишневецького викликав неабияку тривогу — побоюючись , що він наведе в Україну турків , Сигізмунд- Август знову звертається до Радзивілла : « Як би того князя до себе мати і яким способом ?»
Очевидно , спосіб було знайдено , і досить радикальний . Бо на початку 1544 року Вишневецький повертається з Туреччини і 4 березня в Каменні ( неподалік Любліна ) освідчується королю у товаристві друга і соратника воєводи Миколи Сенявського . Чим пояснював Вишневецький свій перехід до турецького султана , не відомо , однак той знову доручив йому охороняти прикордоння « проти татар і влаштувати на острові Хортиця захисне укріплення проти кримчаків ». Вишневецький знову отримав для управління канівське й черкаське староства .
Як зазначає історик Бантиш-Каменський , « муж розуму палкого , відважний , вправний вояка » Дмитро Вишневецький невдовзі став визнаним ватажком козаків . Він вирушає на Дніпровське пониззя і « на острові Хортиця , проти Конських вод , коло кримських кочовищ », за свід
9