Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Página 98

кому, Ніжинському, Чернігівському, Прилуцькому, Лубен­
ському, Миргородському, Галицькому, Київському, Пере­
яславському) налічувалос я “всего во всех частях” 916 017
душ чоловічої статі (коли ж ми ще додамо до цієї суми
можливу кількість жінок і дітей, тобто помножимо її
принаймні на 3, то загалом буде 2 748 051 осіб), то поба­
чимо, що відсоток переселенців був дуже незначним і
серйозно не міг впливати на демографічну ситуацію в краї.
Переселенський рух з Правобережної України на Ліво­
бережжя особливо активізувався в 60-х — на початку 90-х
років XVIII ст. Десятки, сотні посполитих, цілими сім’ями,
мігрували в пошуках кращих умов життя. Більшість з них
становили українці, але чимало прибувало й представни­
ків інших етносів, зокрема росіян, які раніше оселилися в
різних районах Правобережжя16.
Якщо міграції людності не мали спеціально організо­
ваного характеру, то переселенці могли самостійно обира­
ти місця для поселень. Інколи райони під заснування нових
населених пунктів прямо визначалися царським урядом
або старшинською адміністрацією. У таких випадках, як
правило, відводилися вільні, придатні для обробітку і
косіння трави землі, а безпосередніх виробників на кілька
років звільняли від державних податків .
Заселення Лівобережжя відбувалося за рахунок переселен­
ців з різних районів України, а також з Росії, Білорусії,
Грузії, Молдавії та інших країн. Досить значними тут були
грузинські поселення. Грузини з’явилися у Росії в 20-х
роках XVIII ст., розраховуючи на підтримку останньої у
їхній боротьбі проти турецьких і персидських загарбників.
Наприкінці 30-х років вони оселилися на території Геть­
манщини, де спочатку мешкали лише в межах Полтавсько­
го, а згодом — Миргородського, Київського, Прилуцького,
Ніжинського, Чернігівського, Стародубського, Переяславсь­
кого й Лубенського полків. Тільки з грузинської колонії в
Москві на Полтавщину перебралося близько 1,5 тис. чол.18
У другій половині століття засновували свої поселення
в регіоні й західноєвропейські колоністи. Зокрема, на
Чернігівщині, в районі Білої Вежі (Борзнянський повіт)
шість невеликих колоній заснували німці19. В 60-х роках
група переселенців з Болгарії прибула на землі, які нале­
жали Києво-Братському монастирю. Звідси болгари пізні­
ше розселилися в межі Київської та Чернігівської губер­
ній^. В одному з документів 1766 р. перелічено близько
200 чол. польської, болгарської, німецької, сербської, “во-
4
6-249
97