ський народом) у Річ Посполиту, до ворогів— польських шляхтичів і магнатів?!
По-різному складалася доля переселенців у межах Лівобережжя, Слобожанщини, Південної України. Важливу інформацію про деяких з них містять зокрема архівні матеріали 1748 р. по Миргородському полку і суміжної з ним території. Так, від місцевого полковника Василя Петровича Капніста( 1737— 1750 рр.), батька відомого українського письменника та громадського діяча В. В. Капніста,“ заднепровских мест обиватели” зазнавали“ крайній обиди и разореніи”,“ разбойнические нападения”,“ нещадный бой”. Повновладний старшина, незважаючи на спеціальні укази царського уряду про дозвіл заселяти незайняті землі, забороняв це робити на території свого полку, карав неслухняних. Нерідко грабував чи нищив господарства“ жидов” та колишніх жителів“ Полской области”,“ отягощал своими податями”, розганяв їх, що часто-густо призводило до повернення останніх на старі місця проживання8.“... Полковник миргородский Капнист,— зазначається далі в документі,— по Заднепром на собственной государевой земли( підкреслено нами.— О. Г.) умишленно не имея никакого указу( тобто, без дозволу.— О. Г.) отняв от тамошних жителей многіе пахотніе земле, леса и паселив себе слободи, а именно первая слобода прозываемая Свинарня, другая Чернечая Гребля, третая Начутце. И до той слободи Свинарне сверх поселенія того рабочего поля верст на двадцать, до другой слободи... и до третой... поля рабочего и сенокосов верст на двадцать, да пасел” три хутори на берегах річок Інгульці, Макрихи та Ухівки,“ отобрав все поля” 9. Крім того, він же посилав своїх слуг на правий берег Дніпра з наказом грабувати тамошніх мешканців. А в с. Петровський Острів призначив отаманом Василя Кривця, який також“ козакам і обивателям чинил бои, грабителства и разоренія”, через що ті“ розошлись в Полшу безвестно”. Через утиски місцевої старшини лише в 20-х— 40-х роках XVIII ст. з окремих сотень Миргородського полку повтікало понад 200 чоловік“ з месних людей” 11.
Схожі явища спостерігалися і в інших лівобережних полках. Так, Полкова переяславська канцелярія 18 верес-
95