останнього прибули посланці в політичних справах. В. А. Дядиченко переконливо писав про встановлення постійного“ надзвичайної інтенсивності” листування керманича Гетьманщини з польськими магнатами °. Через посередників І. Мазепа спілкувався з мултянським господарем ' і кримським ханом. 31 серпня 1688 р. він звернувся до молдавського господаря з пропозицією спільних дій у війні проти турків11. Завдяки повідомленням, що йшли від багатьох лівобережних і запорозьких старшин, Мазепа знав про наміри кримських татар щодо населення українських земель, координував свої дії з російськими воєначальниками12.
Наведені факти свідчать, з одного боку, про проведення активної зовнішньої політики лівобережним гетьманом, з іншого боку, про визнання його як державного діяча урядами сусідніх країн( у тому числі Росії та Польщі).
В кінці XVII— на початку XVIII ст. сталися ще деякі події, які певною мірою стосувалися державних кордонів і власне території України. В 1686 р. уряд Росії оголосив війну султанській Туреччині. Майже дев’ ять років вона велася дуже пасивно і зводилась головним чином до епізодичних військових сутичок між обома сторонами. Навесні 1695 р. воєнні дії, завдяки наполегливості й прямому втручанню Петра І, помітно активізувалися. В результаті так званих Азово-Дніпровських походів( 1695— 1696 рр.) російській армії за участю багатотисячних полків українських козаків( до 120 тис. чол.) вдалося здобути Азов і зруйнувати турецько-татарські фортеці в пониззі Дніпра. Це стало важливим етапом у боротьбі за визволення Північного Причорномор’ я13. Проте для України( з політичної точки зору) вихід до моря“ Московії” був неоднозначним. На думку Омеляна Терлецького, відтоді Московська держава оточила її на півдні й півночі,“ немов залізним перснем, який стискав чимраз більше і так уже невелику територію Української держави” 14. Проте важливим було й те, що деяка частина українців могла займатися вже цілком вільно господарською діяльністю подалі на південь від Запорозької Січі. Згідно з Константинопольським мирним договором між Росією та Туреччиною від 3( 13) липня 1700 р. за першою офіційно було закріплено Азов з навколишніми землями і заново збудованими фортецями( Павловськ, Таганрог, Міус), а
58
* Мултянське князівство існувало на території сучасної Молдови.