Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст. Ukrainska_kozatska_derzhava_v_druhii_polovyni_XVII | Page 173

гати його підданих у “наряды” та “приватную работу”.
Той, хто порушував цю постанову, повинен був через суд
сплатити 24 крб. штрафу і, крім того, “возместить убытки”
в подвійному розмірі43. Заборонялося також будь-кому без
відома державця чи його прикажчика наймати на роботу
дружину або дітей посполитого, “покамист они будут жить
под владелцем”44.
Коли феодально залежний селянин одружувався на жінці
з козацького стану чи козак на селянці, тоді вони не мали
права одержати нерухоме майно жінки. Угіддя мали зали­
шатися у володінні людини “воинского (тобто козацького. —
О.Г.) звания .
Заможні міщани могли обиратися на посади в магістрат
або ратушу. “Права...” вказували, що в чиновники “изби-
ратись должни из мещан знатних, постоянних, совестних,
разсудних, добронравних и где могут бить учених, законо-
рождених, в правах искусних, не молодших от двадцати
пяти, а не старейших от семидесяти лет, не излишне бога-
тих котории общество утеснять обикли, и не веема скуд-
них, котории ради скудности служить паче, а не судить
способни, но средних и нелакомих, ни лихваров, не пре­
любодеев, не иноверних и не иностранних, но тубилцов,
со всем достойних и ни в чем не подозрительних, избра­
ние ж то должно бить в обикновенное время при соб­
рании всех мещан, також цехових людей и всего поспол-
ства волними их голосами ” .
Отже, незважаючи на те, що звід законів царський уряд
не санкціонував, в ньому все ж таки значною мірою знай­
шли своє відображення всі ті правові норми, які мали міс­
це в тогочасній судовій практиці чи виношувала у своїй
соціальній свідомості елітна частина українського населен­
ня. В “Правах...” найбільш виразно визначилися ті приві­
леї, до юридичного узаконення яких так наполегливо
йшли козацька старшина і шляхта протягом кількох де­
сятиліть.
168