Українська Повстанська Армія: історія нескорених UPA_istoria_neskorenykh

На початку 1944 року німецько-радян- ський фронт підкотився безпосередньо до тери- торії дій УПА. Від того часу розпочався новий етап боротьби, пов’язаний із потребою долати фронтові лінії з якомога меншими втратами се- ред бійців та членів запілля й теренової сітки ОУН. Завершився він у жовтні 1944 року, коли фронт відійшов за межі українських земель. Тоді УПА отримала можливість поступово привести до ладу свої структури та посилити інтенсивність бойових дій. У фронтовий період повстанці намагались уникати боїв з німцями та мадярами, в яких уже не вбачали реальної загрози для руху. Проти Червоної армії діяли згідно з визначеною раніше стратегією — во- ювали тільки словом, ведучи серед червоноар- мійців активну пропагандистську роботу. На боротьбу з повстанцями більшовиць- ка система кинула десятки тисяч бійців військ НКВД, залучивши також радянських партиза- нів. На Волині, Поліссі та Галичині між упівця- ми й енкаведистами спалахували важкі, часом кількаденні бої. Крім того, не завжди вдавалось уникати зіткнень із німецькими військами, що відступали. Через фронтові лінії повстанці про- ривалися з боями, іноді переходили їх під ви- глядом селян, радянських партизанів або ж пе- речікували в криївках чи важкодоступних для ворога місцевостях. Більшовики не очікували організованого та масштабного опору україн- ців, через те їхні перші акції проти УПА були аж ніяк не успішними. Натомість повстанці за- вдавали ворогам суттєвих втрат. 21–25 квітня біля с. Гурби на Волині відбулася найбільша в історії УПА битва: близько 30 тисяч енкаведис- 59

Українська Повстанська Армія: історія нескорених UPA_istoria_neskorenykh | Page 59