Останні будували здебільшого не шахтовим, а відкритим способом, у віддаленій гірській місцевості. Саме там вони, недоступні для загонів НКВД, функціонували найдовше— до середини 1950-х років.
Повстанці, які перебували в криївці, використовували час для посиленого навчання, опановуючи основи військової справи, конспірації; особлива увага приділялася ідеологічно-політичній підготовці. У спеціально обладнаних криївках готували та друкували численні підпільні видання: журнали, газети, листівки.
Для багатьох повстанців криївка стала місцем їхнього останнього спочинку. Відшукавши криївку, енкаведисти негайно її оточували. Спочатку карателі пропонували підпільникам здатися. Після відмови починався бій. Криївку обстрілювали, закидали гранатами. Іноді для того, аби взяти живими її мешканців, використовували спеціальний
55