ської культури , яким був і залишається навічно Дмитро Іванович Яворницький .
* * *
15 Олійник-Шубравська М . М . Харківський період
життя Д . І . Яворницького та його автобіографічний роман “ За чужий гріх ” // Яворницький Д . За чужий гріх . – Харків : Прапор , 1993 . – С . 25 – 26 .
Будучи вперше виголошена як лекція восени 1918 р . за Гетьманату і побачивши світ 1919 р . вже за влади Директорії , праця Д . Яворницького “ Україно-руське козацтво перед судом історії ” 15 жодного разу не перевидавалася .
Окрім того , вона великий книжковий раритет . Жодного її примірника нема в бібліотеках Львова , зокрема у фундаментальних : ЛНБ ім . В . Стефаника та Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка . Нам вдалося розшукати книжечку в колекції книголюба Степана Ковалишина , який позичив нам її для передруку .
Готуючи працю до друку , ми максимально старалися зберегти специфіку мови історика , етнографа і письменника , пам ’ ятаючи , як ревно він відстоював діалектні особливості народної мови Харківщини та Катеринославщини . За взірець взято примітку текстологічного опрацювання текстів Д . Яворницького , яку здійснили М . Олійник-Шубравська та О . Гуржій , перевидаючи роман “ За ч етнографічно-істор ги ” ( Дніпропетровс без змін синтакси фонетичні та діял татах Д . Яворниць зокрема :
– тверде закі роду у родовому в чести );
– закінчення “– ників чоловічого ( університета , нар
– закінчення “– та найвищого сту чення “– ая ” в імен рожжа ).
Збережено тако особи однини та закінченням “– ця дуже наполягав с Замість твердого поставлено апостр графему “ ё ” заміне ( Соловйов ). Непос прикметника “ за уніфіковано на “ з
24