ської культури, яким був і залишається навічно Дмитро Іванович Яворницький.
* * *
15 Олійник-Шубравська М. М. Харківський період
життя Д. І. Яворницького та його автобіографічний роман“ За чужий гріх” // Яворницький Д. За чужий гріх. – Харків: Прапор, 1993. – С. 25 – 26.
Будучи вперше виголошена як лекція восени 1918 р. за Гетьманату і побачивши світ 1919 р. вже за влади Директорії, праця Д. Яворницького“ Україно-руське козацтво перед судом історії” 15 жодного разу не перевидавалася.
Окрім того, вона великий книжковий раритет. Жодного її примірника нема в бібліотеках Львова, зокрема у фундаментальних: ЛНБ ім. В. Стефаника та Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка. Нам вдалося розшукати книжечку в колекції книголюба Степана Ковалишина, який позичив нам її для передруку.
Готуючи працю до друку, ми максимально старалися зберегти специфіку мови історика, етнографа і письменника, пам’ ятаючи, як ревно він відстоював діалектні особливості народної мови Харківщини та Катеринославщини. За взірець взято примітку текстологічного опрацювання текстів Д. Яворницького, яку здійснили М. Олійник-Шубравська та О. Гуржій, перевидаючи роман“ За ч етнографічно-істор ги”( Дніпропетровс без змін синтакси фонетичні та діял татах Д. Яворниць зокрема:
– тверде закі роду у родовому в чести);
– закінчення“– ників чоловічого( університета, нар
– закінчення“– та найвищого сту чення“– ая” в імен рожжа).
Збережено тако особи однини та закінченням“– ця дуже наполягав с Замість твердого поставлено апостр графему“ ё” заміне( Соловйов). Непос прикметника“ за уніфіковано на“ з
24