Найважче народжується в муках
Ти повертаєшся до того, з чого почав. Пізнаєш це, ідучи тим самим маршрутом. І думаєш…так само. Інакше падає сніг – так важко, закутуючись у чорноту диму та сірість людських душ. У такому плащі холодно.
Учора вкрали місяць. Поклали у кишеню і зникли.
Тобі залишається мандрувати під тяжкий стогін ліхтарів. Можливо, тепер вони стануть соняшниками?
З(а)лишися. Лиш. Лиши.
Зали.. Просторі. Темні. Світло грає найтоншими відтінками на порожніх зморених кріслах: стомились від одноманітного репертуару.
Дзвінок перший. 15 хв. Обмін поглядами.
Дзвінок другий. 5 хв. Споконвіку було с- л- о –в –о. Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.
Дзвінок третій. Слухаю.
Твої манери перетворюються у маневри.
Коли рамена стали плечима?