Зрештою, усі ми опинились тут. Тіснимось, уже не боячись втручання у чужий/особистий/не твій простір – гріємось.
Полину- лину- гіркого полину- часу плину. Пауза.
Зрештою, ми усі опинились тут? Можна рушати.
Як відчути момент, коли дві життєві грані поєднуються, коли сльози висихають від одного доторку. Як прожити катарсис? Іноді відповідь у запитанні, у необхідності його порушити.
Рушити. Означає жити.
На схід? Порахуй до трьох – не твоє. До восьми – вилітаємо з першими птахами.
Перші - останні з кінця. Твоя поразка - перемога протилежності.
Колись розчинявся в очах, а зараз рибам довелось еволюціонувати (крила – порятунок) і відлетіти. з нами(іншими) на схід.
А чого чекаєш, коли дозволяєш відкрити замок, коли вкладаєш(вкла д а є ш ) ключ до рук?
Зрештою, тут усі ми опинились?