Батарейки з вогників не витримали навантаження 24/7. Їх теж,
мабуть, треба віддати на переробку? На жаль, ні. В Україні їх пoки
просто збирають і чекають кращих часів. Єдиний завод, який
переробляв батарейки, припинив це робити через збитковість
процесу. Тому зараз активісти шукають спосіб відправляти їх на
переробку закордон. Поки що вихід – збирати їх вдома в герме-
тичному контейнері і чекати. Наприклад, вихідних у Берліні, щоб
прихопити з собою і здати там. А от неробочу гірлянду, яку по-
гризла кішка, приймуть активісти із «Зеленої коробки».
Тепер сміття отримує шанс на
реінкарнацію, а наші друзі чи-
сту квартиру та плюсики до
карми. Прибирання дещо нага-
дує квест, але після нього чиста
ще й їхня совість. Гарний поча-
ток нового життя, головне – не
закинути це через тиждень.
Скляні пляшки ,
які досі лежать під столом, – не сміття. Усе скло,
включно з баночками з-під гірчиці, теж. Головне – зібрати все
«скляне добро» в закутках квартири.
Вимиту тару можна віднести або в контейнер для скла біля дому,
або, зібравши сили і натхнення, прогулятися до пункту прийому
склотари (сусід з першого поверху зможе показати дорогу). Там
скло посортують за кольорами, очистять і переплавлять. Це убезпе-
чить його від вічного життя на звалищі.
Якась з оновлених пляшок може знову опинитися в холодильни-
ку або навіть в кухонній плиті, коли Аліна запланує ремонт. До речі,
усе французьке шампанське розливають у пляшки з переплавлено-
го склобою. Чому б не перейняти традицію?
Мотивація! Зазвичай пункти прийому платять за скло, тому
можна заробити на мандаринку.
Оленка Високолян